– Ти вирішила дитині життя зіпсувати цим ім’ям?

Ім’я молодшому синові я вибирала сама без чоловіка. Чому? Та тому, що він уже старшого сам називав. Настала моя черга.

Ми взагалі чекали дівчинку. Я була впевнена, що в мене народиться дівчинка Аліса. У це ім’я я просто закохалася. Ще й на УЗД підтвердили, що донька. Я накупила купу рожевих штучок, коляску, дуже дорогу з рюшами. І що зрештою? Над гарними сукнями я досі плачу.

Мої пологи взагалі були особливими. Відкачувати довелося не тільки мене, а й медсестру, яка чомусь зомліла. Медики були настільки стурбовані її здоров’ям, що забули мені сказати стать дитини. Коли я сповивала малюка, відразу зрозуміла, що з таким Аліси не народжуються.

Так як першого сина називав чоловік, другого взяла я. Вирішила назвати, як і він, на честь коханого дідуся. Тільки ім’я в нього особливе — Лоллій. Свої його називали Лолік або Лоля.

— Та над сином знущатимуться! Це ім’я з алkоголіком римується! – посміхався чоловік.
Майбутній хрещеній Лоліка теж не дуже таке ім’я зайшло:

— Машко, ну ось уяви, як він у клубі з дівчатами знайомитиметься. Міцний, гарний хлопець. Дівчата натовпами ходитимуть, поки не дізнаються, як його звуть. Лолік! Та це ж смішно!

Довелося назвати Григорієм. Просто, але зі смаком.