Познайомилася з невісткою у пологовому. Заодно і онуку побачила

Я не знала, що мій син має якісь стосунки. Про те, що його дівчина вагітна, тим більше не знала. А все тому, що я йому сказала в пориві агресії, що дівчат прописувати у своїй квартирі не збираюся.

Йому було лише 23 роки. Я тоді мріяла лише про одне — щоб він закінчив інститут і знайшов добру роботу. Квартира в нього була, правда, на мене оформлена, ось я й боялася, щоб якась дівка його не охомутала раніше. Тому він мовчав до останнього — боявся моєї реакції.

Про те, що син має улюблену дівчину і вона вже в пологовому будинку, я дізналася в день народження онуки:

— Мамо, мені потрібна твоя допомога. Я не встиг повернутися з роботи, Олені раніше кесареве зробили. Вона у пологовому будинку. Тільки закінчилася операція, а з донькою нема кому сидіти. Приїдеш?

Так я дізналася, що син мене зробив бабусею. Отакий у мене конспіратор Ігор! Я швидко зібралася, сіла в машину і помчала до пологового будинку.

— Мамо, тільки не лайся на неї. Вона ні в чому не винна, це я злякався. Олена дуже гарна, вона сподобається тобі. Прізвище та номер палати напишу в смс. Спасибі тобі! – зателефонував Ігор ще раз.

Я що якийсь монстр? Чого я кидатимуся на дівчинку після операції? Гаразд, думки убік. Я дісталася і забігла до відділення. Стояла перед палатою і думала, як представитися. Видихнула і зайшла.

Олену я одразу впізнала. Серце, мабуть, підказало.

– Привіт, Оленко! – Усміхнулася я.

– Вітаю! Ірина… Василівна?

– Іванівно. Але нічого. Я зараз швидко помию руки і повернуся.

Коли я повернулася і схилилася над онукою, почула:

— Ми ще не знаємо, яке вибрати ім’я. Світлана чи Надія. Як вам більше подобається?

— Мені обидва варіанти до душі. Це вам треба з Ігором вирішувати.

Поки я перевдягала внучку, Олені мені розповідала про вагітність і посміхалася. Нам було так комфортно вдвох, що й інші це відчували. Сусідка невістки вічно кидала на нас заздрісні погляди.

Син приїхав увечері. Він хотів відразу вибачитися переді мною, але я його зупинила – я вважала, що Олена не повинна чути це. Ми побалакали трохи, а потім Ігор сказав:

— Гаразд, мамо, пішли, вже час для відвідин закінчився.

— Я залишуся на ніч, Олені тяжко, — відповіла я.

Звичайно, спати на стільці мені не подобалося, але я розуміла, що невістка без мене не впорається. Олена була щаслива, що хтось розділив її радість та допоміг звикнути до нового статусу.

Невістка мені подобалася. Вона не була схожа на меркантильних панянок, у її погляді не було ніякої підлості — суцільне кохання.

Коли я приїхала до сина на квартиру, він мене запитав:

– Як тобі Олена?

– Гарна. Але ти, звісно, ​​негідник.

Я висловилася йому з звинуваченнями. У 26 років боявся, що мама лаятиметься і приховував вагітну дівчину!

Я була щаслива в той момент, адже була впевнена, що онука народилася з любові. Квартиру переписала на молодят. Так, одразу після виписки вони розписалися. Невістка мені щодня шле фото онучки. Така принцеса росте, що слів підібрати не можу.

Загалом, знайомство пройшло на “ура”, хоч і запізніле. Зате не встигли набриднути один одному.