Мама мучиться і не хоче більше доглядати онуків. Але крім неї нема кому

Spread the love

— Мені мама зателефонувала минулого тижня. Я була тоді на роботі. А вона розплакалася в трубку, — ділиться Наталка.

— Сказала, що не знає, як їй бути. Не справляється із доглядом за дітьми. Вони відмовляються її слухати, не шанують. Вона їм заборонила наближатися до вікон. А старший мій, Костя, через це розлютився і кинув у неї іграшковою машинкою. А вона із металу. В обличчя прямо прицілився. Окуляри розбилися. Диво ще, що сама ціла.

Оля, старша сестра Наталі, нещодавно переїхала до матері разом із двома своїми нащадками. Вона вирішила, що їй треба розлучатися.

— Сестра влітку жила на дачі у свекрухи. І діти з нею, – пояснює Наталя. — А одного дня їй довелося приїхати до міста: була записана до лікаря. Не сказала чоловікові, що приїде. Зайшла до квартири і застала свого благовірного у ліжку з колегою з роботи. З іншою жінкою. І вони, звичайно ж, не робочими справами там займалися…

Слухати виправдання Оля не стала просто пішла. Дітей з дачі забрала і перебралася до матері. І заяву на розлучення одразу подала.

Олін чоловік не став каятися у своїх гріхах. Навпаки, спробував виставити її винною. Мовляв, не він зробив щось не те, а вона зарано приїхала, несподівано, неправильно.

Не вибачився навіть. Дав згоду на розлучення. Але доступу до грошей позбавив. Сказав, що не проти розлучення, але тоді Олі треба подати на аліменти. Тільки за таких умов, мовляв, згоден гроші давати, офіційно. Оля подала потрібні документи, але поки що справа дійде до суду теж треба на щось жити. І це непросто.

Сама Оля ще з першого свого декрету роботу покинула. Не заробляє жодної копійки. Навіть допомогу на дітей чоловік отримував, на нього оформлено було. Оля з дітьми сиділа, коли займався документами. Адже це не так важливо, на чий рахунок приходять виплати, — так вона міркувала. Чоловік зробив для Олі окрему картку до свого рахунку.

Жінки ніколи не думають про те, що шлюб може виявитися не таким міцним, як їм видається. А потім їх наздоганяє ось такий раптовий кінець усіх надій.

Карту чоловік заблокував того ж дня, коли його застали з коханкою. Оля та її діти залишилися без грошей на шиї у матері.

— Дітлахи її навіть у садок не ходять, їх туди навіть не записали. Старшого сина взагалі визнали дитиною «не для садка». Оля сама з ними займалася, водила в різні гуртки, що розвивають.

Дуже специфічно виховувала. Ніколи не кричить на хлопчаків, не визнає покарань, просто намагається відволікти чимось, якщо вони зовсім нахабніють. Тобто діти ростуть цілком розбещеними.

Я колись казала їй, що це неправильно, але мене заткнули. Оля заявила, що коли я не народила ще своїх, не можу судити. І тоді мати ще з нею погодилася. Звеліла не втручатися. Я й перестала щось казати. І ось результат…

Оля пішла працювати: влаштувалася продавцем у якійсь із магазинів у торговому центрі, графік два дні за два. Продає начебто меблі. Платять їй дуже маленькі гроші, продажів немає, відсоток нульовий практично. Але хоч якась робота потрібна. Нехай і з невеликою зарплатою.

Поки донька на роботі, мама доглядає за хлопчиками.

— Мама сама по собі надто м’яка людина, а онуків любить неймовірно сильно, — веде далі Наталя.

— Дозволяє їм багато чого, дає все те, що вони хочуть. І ось від того вони розпустилися з кінцями. І так на них управи не було, а тепер… Старший хлопчик вирішив, що йому неодмінно треба пускати з вікна літачки. А поверх у них шостий. Мати заборонила. Ну і ось…

– З глузду з’їхати. Жах, а не діти.

— Мені подзвонила та плаче. Говорить, що не знає, як їй бути. Я покинула все, відпросилася на роботі та до неї приїхала. Подивилася, а у мами шрам на весь лоб. Я кричала так, що шибки у вікнах тремтіли. За ремінь намагалася взятися, але мама у мене його відібрала. Інакше точно врізала б цим дітям. Але я зараз розумію, що бити не дітей треба, а їхню безглузду матір.

– До речі, цікаво. Чому твоя мати не Олі зателефонувала у цій ситуації?

— А вона зараз на випробувальному терміні. Якщо втече з роботи, її просто не візьмуть. А я могла приїхати. Діти дуже злякалися, забилися в куточок на дивані. Мама намагалася мене заспокоїти. Я сказала їй Олі зателефонувати, а вона не зрозуміла, навіщо. Адже якщо її звільнять, тобто їм чотирьом точно нічого не буде.

У Наталки гарна робота і пристойна зарплата, але повісити на свою шию чотирьох чоловік вона не в змозі. І в неї власних проблем вистачає: живе вона в орендованій кімнаті в одній квартирі з іншими дівчатами, збирає гроші на своє житло. На допомогу від когось розраховувати не доводиться, намагається впоратися сама.

Мама не збирається Олю виганяти. Адже крім неї нема кому доглядати дітей. Старшого сина записали в садок, але місця для нього поки що не знайшлося. А молодшому до саду ще рік чекати.

Як же варто вчинити Наталці? Що ви з цього приводу думаєте?