Сильна притча. У багатого брата була бідна сестра…
Вона жила тим, що продавала молоко і овочі з городу. Влітку дівчина торгувала біля дороги грибами і ягодами, а взимку жила на те, що вдалося зібрати в теплу пору року.
Брат соромився сестри і ніколи не кликав її до себе в місто, а тим більше в свій багатий і розкішний будинок, але сестра ніколи не тримала образ на свого брата і вона весь час, за будь-якої можливості передавала йому, а також його сім’ї подарунки, які приготувала своїми руками!
Вона ніколи і нічого не просила у брата. Завжди ставилася до нього з розумінням і повагою. У дівчини був маленький, непоказний будиночок, невелика земельна ділянка і деяка живність на хазяйському дворі.
Минуло багато років і одного разу кинули компаньйони брата з бізнесом. Його дружина пішла до іншого, син став нapкoмaном, квартиру відібрали за борги. Тут-то і згадав брат про свою рідну сестру і поїхав y село.
А у сестри все в порядку: чотири корови хвостами махають, свиней без рахунку, машина нова в гаражі – на ній возять продукцію в місто; двоє дітей інститути закінчують, а на стіл накрила – так очі розбігаються, все своє, смачнюче, найсвіжіше!
Соромно братові стало, став він просити у сестри вибачення, а та й не сердилась, не до того їй було, запропонувала і житло, і роботу.
Мораль така: не хулиі землю, яка тебе наpoдила і не відвертайся від кpoві, яка твоя рідна.
Дай Бог, щоб нікому з нас не довелося опинитися на місці цих людей. Кожен з нас має право на щастя і може бути щасливою людиною, але поряд з цим не потрібно забувати про те, що Земля – вона кругла.