Він біг 143 дня, поки не помер. Для чого був потрібен цей подвиг?
Всі ми знаємо, що біг – це дуже корисне для здоров’я заняття. Але бігти, щоб померти … Або все-таки цей хлопець переслідував іншу мету?
Террі Фокс народився в Канаді. Він захоплювався баскетболом і мріяв працювати вчителем фізкультури. Після школи він планував продовжити навчання в університеті, але, як то кажуть, хочеш розсмішити Бога – розкажи йому про свої плани.
Одного разу у юнака сильно захворіла права нога. Лікарі діагностували рак кістки. Після цього його чекали лікарні, ампутація кінцівки, нескінченні ліки і процедури, болі і хіміотерапія …
Втратити ногу в 17 років – з таким важко змиритися. Особливо, якщо у тебе до цього були далекосяжні спортивні плани. Але Террі не здався.
Через 3 роки після ампутації він прийняв серйозне рішення – пробігти марафон від океану до океану. Таким чином хлопець хотів зібрати пожертви на дослідження і лікування онкологічних захворювань. Якби кожен канадець скинувся хоча б по долару, це вже було б величезним внеском у добру справу.
Дистанцію, яку хотів пробігти Террі, було складно подолати навіть здоровим людям, не кажучи вже про бігуна без ноги. Але молода людина тренувався і готувався до майбутнього марафону цілий рік.
Хвороба швидко забирала його сили, але благородна місія, сила волі і підтримка людей вели його вперед.
Террі Фокс почав «Марафон надії» 12 квітня 1980 року, зануривши ногу в Атлантичний океан (у м Сент-Джонс, провінція Ньюфаундленд), і мав намір занурити її вдруге вже в Тихий океан в Ванкувері.
Він пробігав в середньому 42 км в день – типова марафонська дистанція, але хвороба прогресувала, і він біг, відчуваючи постійний біль, з протезом замість ноги. Лише величезна сила волі і прагнення допомогти мільйонам побратимів по нещастю рухали його вперед.
Акція отримала широкий відгук. Незважаючи на те, що початок «Марафону надії» супроводжувався малим розголосом в засобах масової інформації, люди виходили зробити пожертвування і підтримати юнака на його шляху.
Террі Фокс не зміг завершити марафон. Рак поширився на легені, і спортсмен був змушений перервати дистанцію 1 вересня 1980 року. Він зупинився поряд з містом Тандер-Бей після 143 днів безперервного марафону, пробігши 5 373 км. За цей короткий час було пожертвувано 24 000 000 доларів! Через десять місяців, не доживши до свого 23-річчя, Террі помер.
Тепер не тільки в його рідній країні, але і по всій земній кулі щороку організовуються марафони імені Террі Фокса. Під час цих благодійних забігів збираються кошти на вивчення онкологічних хвороб. Зараз на рахунку фонду, названого його ім’ям, налічується понад 360 мільйонів доларів.
Можна з упевненістю сказати, що Террі вдалося досягти своєї мети. Він прожив коротке, але дуже гідне життя. Його подвигом продовжують захоплюватися донині.