Ось всі говорять про генетику, “погану кров” та інші байки. Але це все дурниця! Якби генетика мала істотне значення – то я ба закінчив як мої рідні батьки, які опинились у в’язниці

Коли мене запитують, хто мої батьки, то це питання завжди ставить мене в глухий кут, оскільки до дев’яти років виховували (або якщо бути більш точним, то чи не виховували) одні батьки, а після інші.

До третього класу я жив зі своїми рідними біологічними батьками, які займалися тільки тим, що вели безтурботний спосіб життя. Усе це закінчилось тим, що я потрапив в соціальний центр. Потім мені була одна дорога – дитбудинок. Але до дитячого будинку не добрався. Мене перехопили “добрі люди”. Я вже морально був готовий піти куди завгодно. І лише зараз розумію, наскільки сильно мені пощастило, адже дев’ятирічних дуже рідко беруть під опіку або всиновлюють.

Я став жити у найкращих на світі людей. Згадую про всю ту тупість, яку витворяв і розумію, що у нових батьків були просто залізні нерви й дуже добрі серця.

Ось всі говорять про генетику, “погану кров” та інші байки. Але це все дурниця! Якби генетика мала істотне значення – то я ба закінчив як мої рідні батьки, які опинились у в’язниці.

Дайте дитині тепло – і вона розквітне. Виховання та любов – ось, що визначає життя людини.

Коли чую приказки в а-ля “яблуко від яблучка …”, то мене аж в піт кидає зі злості. Найпростіше, що можна зробити – це спихнути всі проблеми на “генетику”. Це я вам як кваліфікований лікар кажу.