Не очікувала побачити двієчницю Свєтку в пологовому залі …

Мій син з’явився на світ о 7 ранку, якраз тоді почалася перезмінка. Поки я відходила від пологів, з’явився новий медичний персонал. У коридорі була суєта і я чула розмови лікарів, які готувалися до роботи і паралельно обговорювали своє особисте життя.

У цей момент до мене в палату увійшла дівчина в білому халаті і підійшла до мого малюка. Я відразу подумала, що це медсестра або лікар. А коли вона до мене повернулася, щоб сказати свої поздоровлення з народженням малюка, я впізнала в ній дівчинку, з якою я вчилася в школі.

Це була Свєтка, у якої в школі були одні двійки. Незважаючи на те, що ми вчилися в різних класах, але її фотографія постійно висіла на стіні ганьби через погану успішність. Саме тому я була заочно з нею знайома.

Я хоч і не була відмінницею, але закінчила школу твердою хорошисткою, тому сама сміялася над двієчниками.

І ось, побачивши Свєтку в пологовому будинку, я була в шоці. Як вона тут опинилася взагалі? Вона точно не може бути лікарем, але і для медсестри потрібно закінчувати медичний університет, тому я сумніваюся, що вона подужала б це.

Крім питань в голові, мені ще й стало страшно, що зараз ця дівчинці буде щось робити з моїм сином. Вона подивилася на дитину і запитала як я себе почуваю.

В ході короткої розмови виявилося, що Свєта тут працює санітаркою, від цього мені стало легше.

Через деякий час сина забрали в дитяче відділення і цілу добу не давали мені його. Я почала вже хвилюватися і переживати, благо, Свєтка заходила до мене і розповідала, що роблять з моєю дитиною.

Поки я тиждень перебувала в пологовому будинку Світлана допомагала мені всіляко: дивилася за сином, поки я ходила по лікарях на процедури, бігала в магазин і аптеку, коли я її просила.

Чесно, в кінці мені стало дуже соромно, що я так до неї ставилася. Я зрозуміла, що оцінки не роблять людей ні хорошими, ні поганими.