Притча про щастя: справа не в чашці, а в смаку життя

До старого професора завітали його колишні студенти. Всі вже успішні, з кар’єрою, статусом, машинами… І, як це часто буває, розмова швидко перейшла в скарги: на втому, стрес, навантаження, нестачу балансу в житті.

Професор уважно слухав. А потім мовчки вийшов на кухню. За кілька хвилин повернувся з кавником і тацею, заставленою чашками — скляними, пластиковими, порцеляновими, простими, елітними, з позолотою і зовсім буденними.

Гості потягнулися до найкрасивіших чашок. Дехто навіть задивився, що дісталося іншим.

Професор усміхнувся:
– Звернули увагу? Всі дорогі чашки швидко розібрали. А найпростіші залишилися. Бажання мати “найкраще” — і є те, що позбавляє вас спокою.

– Правда в тому, що ви прийшли за кавою. Але зосередилися не на ній, а на чашках. Кава — це життя. А чашки — це форма: робота, гроші, статус, зовнішній блиск. Іноді, женучись за “ідеальною чашкою”, ми забуваємо зупинитися й насолодитися самим життям.

🔔 Нехай сьогоднішній день буде про смак кави, а не про її посудину. Про глибину, а не про обгортку. Про радість, яку вже маєш, а не про те, чого бракує.

🔁 Поділися цією притчею з друзями — комусь із них вона саме зараз потрібна.