Ви не повірите, як тварини пожертвували своїми роками, щоб подарувати нам життя!

«Зібрав Господь Бог усіх, кого створив, і вирішив кожному творінню свій вік відміряти». Ось так почалася історія, яка донині надихає людей усвідомлювати цінність кожного прожитого моменту. Спершу Бог покликав людину і сказав: «Чоловіче, ти – істота не велика, тому даю тобі 20 років життя». Людина, почувши цю новину, подумала: «Мало!», проте не стала сперечатися з Творцем і мовчки прийняла свій дар.

Далі до Бога прийшов кінь. Всевишній оголосив: «Тобі, кінь, дарую 40 років життя». Але кінь, знаючи важкість своєї праці, благав: «Помилуй, Господи! 40 років плуг тягати – це надто. Дай мені лише 20, а решту віддай людині, їй вони потрібніші». Бог погодився на його прохання. Потім був покликаний і корова, якій також призначили 40 років. Проте вона сказала: «Не приведи, Боже! 40 років вим’я мене виснажать, а мені і 20 вистачить. Краще віддай решту людині». І Бог виконав і цей прохання.

Після корови Бог звернувся до собаки, сказавши: «Тобі, собако, дарую 30 років життя». На що собака відповіла: «Господи, куди мені 30 років сидіти на ланцюгу, гавкати і гризти кістки? Дай мені 15, а решту передай людині». І Бог знову послухався. Нарешті, коли прийшов час для кота, Бог запропонував йому 20 років життя, але кіт, думавши про свою пристрасть до мишей, відмовився від половини: «10 років мені достатньо, а решту віддай людині». Так Бог передав людям час, який з того моменту став основою їхнього існування.

З тих пір життя людини набуло особливого змісту. Спершу вона має 20 років молодості, коли життя лише починається, наповнене безтурботністю та мріями. Потім настають 20 років, коли людина працює, будує дім, засновує сім’ю, важко трудиться, як кінь. Далі слідують ще 20 років, що нагадують добрий труд корови, коли близькі люди підтримують її, віддають частину свого часу і сил. Після цього настають 15 років, подібні до тих, що дарує собака – час, коли людина оберігає свій дім і піклується про рідних, ділячись набутим досвідом. І нарешті, лишаються роки кота, коли життя стає непередбачуваним, залежно від випадку, іноді даруючи ласку, а іноді несподівані випробування.

Ця притча нагадує нам, що кожен рік життя – це безцінний дар, який ми отримали завдяки щедрості інших створінь. Людина отримала свій час завдяки доброті тварин, і саме тому кожен прожитий день потрібно цінувати, приймаючи як радість, так і труднощі. Ця щира правда про людське життя вчить нас вдячності за кожну мить і спонукає використовувати час з мудрістю та любов’ю.