— Та він тобі зобов’язаний за те, що ти йому дитину народила!
— Зять взагалі ніякої вдячності не відчуває. На виписку навіть квіти дружині не купив. Каже, що всі ці букети — це марнотратство. Уявляєш? — зітхає 62-річна Тамара Матвіївна.
Дочці жінки 37 років. Таїсія щойно наважилася на материнство. Вони з чоловіком довго не могли завести дітей. І вина тому — Павло.
— Вони одружилися, коли їм було по 25 років. Ми їм квартиру подарували, тому житлове питання було вирішено. Пару років пожили для себе, пора б і про малюка задуматися. Тільки на ділі виявилося, що не все так легко. За замовленням не працює, — зітхає жінка.
Таїсія почала бігати по лікарях, адже буквально марила материнством. Знайшли у неї якісь відхилення, але основна причина була в чоловікові. Втім, Павла було важко затягнути до клініки — він був на 100% впевнений, що здоровий. Найцікавіше, що під час сварок він звинувачував дружину в тому, що вона йому дитину народити не може. А причина-то в ньому! Лікарі навіть ЕКО не пропонували, сказали, що їм треба донора шукати або всиновлювати дитину. Але подружжя все-таки вирішило спробувати штучне запліднення, адже чужу дитину виховувати Павло принципово не хотів.
— Шість спроб вони зробили! А на сьомий раз Тася нарешті завагітніла. Звісно ж, вагітність була важка — весь термін на гормонах. Хоча вона могла спокійно народити сама, якби чоловік був здоровий. Їй довелося з роботи звільнитися, адже директор не став терпіти постійні візити до лікарів. Та й нервувати дочці заборонили, треба було берегтися заради малюка, — розповідає Тамара Матвіївна.
Подружжя було на сьомому небі від щастя. Але незабаром емоції у Павла вщухли. Вільного часу у нього було мало, він зникав на роботі і не приділяв належної уваги дружині. Таїсія вічно сиділа вдома і задовольнялася вечорами в самоті. Чоловік навіть її станом здоров’я не цікавився.
— Павло навіть на УЗД не хотів йти, щоб з роботи не відпрошуватися. Справа в тому, що прийом у лікаря був на 14:00, от той і почав обурюватися, що він у розпал робочого дня ніяк не може залишити компанію. Однак Тася нічого перенести не могла, все ж за записом. Я відпросилася і поїхала з дочкою, щоб на малюка подивитися, — зітхає жінка.
Павло все-таки приїхав. Однак у ЖК виникла якась затримка — на годину затрималися. Так він там лютував. Того дня він із нервами зійшов і довів дружину до сліз, ніби Тася винна в тому, що у лікарів незаплановане зібрання.
Був ще випадок з тренувальними переймами. Відчувши біль на 36 тижні, Тася дуже злякалася. Вона зателефонувала чоловікові на роботу і попросила його приїхати, щоб він відвіз її до пологового будинку. Вона навіть не знала, як їх відрізнити від справжніх, тому і влаштувала паніку. З’їздили вони дарма — Павло знову істерику закотив.
Коли ж почалися справжні перейми, зять сказав, що нікуди не поїде. Мовляв, знову дарма кататися не збирається. Тася сама на таксі добиралася до пологового будинку.
Коли малюк народився, трепетних почуттів Павло теж не відчував. Хоча дружина, по суті, йому подарувала таку вистраждану дитину — їй здоров’я дозволяло природним шляхом народити.
— Йому казково пощастило з моєю Тася, тільки він нічого не цінує. Вона ж заради нього життям своїм ризикнула, а зять все як даність сприймає, — мало не плаче Тамара Матвіївна.
А що ви думаєте з цього приводу?