Свекруха вирішила покрити борги старшого сина за рахунок весільних грошей

Амбітна дівчина вже до 27 років керувала відділом маркетингу в будівельній компанії. За її розповідю я зрозуміла, щоб досягти високої посади, дівчина буквально йшла по головах співробітників. Завжди намагалася найбільше знати, перебувала у постійному пошуку креативних ідей і бути в курсі трендів.

Десь схитрила і виставила колегу в непривабливому світлі, завдання начальства виконувала вчасно і практично завжди на п’ять із плюсом, а коли її безпосередній керівник припустився помилки, Рима швидко зорієнтувалася і запропонувала генеральному шефу свій варіант вирішення завдання. Дівчину оцінили та висунули на престижну посаду. Таким чином всього за 2 роки Рима досягла швидкого кар’єрного зльоту.

Її коханий Святослав працював у компанії-конкуренті та обіймав посаду виконавчого директора. Познайомившись із Риммою на одному з форумів, що проходив у Києві, він закохався з першого погляду. Проте поспілкувавшись, зрозумів, що завоювати її буде не так легко.

Важко було витягнути її на побачення після трудового дня, оскільки дівчина була справжнім трудоголіком. Максимум, що вона собі дозволяла – листування у месенджері. Однак хлопець не збирався здаватись.

Щоранку він надсилав їй букет квітів і ароматну каву з тістечком. А на травневі свята нарешті вдалося вивести на природу до заміського будинку, де вони провели чарівні вихідні, після яких у стосунках з’явилася певна ясність.

Через півроку таких рідкісних зустрічей Святослав запропонував Римі переїхати зі орендованого житла до нього в квартиру. Дівчина, зваживши все за і проти, погодилася, але одразу попередила, що не збирається сидіти біля плити та натирати підлогу з ранку до ночі. У пріоритеті улюблена робота.

Незабаром після переїзду Рими до Святослава навідалася його мати, яка жила в сусідньому місті. Людмила Володимирівна не розуміла позицію потенційної невістки щодо спільного проживання.

Їй незрозуміло було, чому вдома одні напівфабрикати з магазину, розкидані речі вдома і немає певного графіка роботи. Незважаючи на невідповідність її уявленню про ідеальну пасію для свого сина, Людмила Володимирівна таки прийняла дівчину, бо бачила його очі, що горять, і воркуючі стосунки між ними.

До Рими теж приїжджали батьки, але вона намагалася винаймати для них житло на пару днів, а потім зі світом відправляла додому, до Калуги. Її обтяжувала присутність і контроль предків, їхнє бажання дати поради та скоригувати неправильне з їхнього погляду ставлення до життя.

Вже через рік Святослав обмовився про весілля, але Римма одразу йому позначила свої вимоги: шикарну сукню, найкращий у місті ресторан, багато гостей, виїзна реєстрація, а після урочистостей одразу в Дубаї. До того ж, потрібно було завершити деякі проекти. Загалом, готувалися майбутні молодята цілих 2 роки і нарешті відбулося!

Однак після приїзду новоспечених чоловіка і дружини із заморської країни знову навідалася свекруха. Основною метою приїзду, як виявилося пізніше, – попросити гроші для старшого сина Ігоря, який потрапив у складну життєву ситуацію.

– У вас же лишилися гроші, подаровані на весілля. Ти казав, що набралося близько 400 тисяч. Допоможи братові! – слізно просила Людмила Володимирівна.

Так Так! Багато хто б сказав, чому б не допомогти, адже не чужа людина все-таки!

АЛЕ…

Чоловік був на 4 роки старший за Святослава, і в цьому житті він зовсім не міг визначитися з родом занять. Після школи вирішив, що вчитися більше не буде, бо відтрубив свої 10 класів на вимогу матусі. Багато хуліганив і ледарював із компанією таких же невдах і навіть отримував адміністративне покарання.

Намагався брата вчити жити за поняттями, грав у карти, автомати. Вже до 25 він трохи заспокоївся і пішов вчитися на бармена, але кар’єра не задалася, бо була пристрасть до випивки. Зараз намагається підробляти там-сям і нагромадив купу боргів, які настав час віддавати.

Святослав, щоб знайти розумний вихід із ситуації, запропонував йому посаду в компанії, але Ігор відмовився, сказавши, що робочий графік з 8-18 його зовсім не влаштовує. Та й Київ зовсім не його місто.

– Значить, не допоможеш братові? – Запитала, йдучи, мама.

– Ні! Нехай іде працювати, а не мати посилає добувати гроші! – відповів Святослав

Людмила Володимирівна поїхала. Тепер вона щодня дзвонить Святославу та влаштовує істерики з вимогами повернути їй борг за його щасливе дитинство.

Задоволення, а це на хвилинку 15000 гривень, які він перераховує мамі щомісяця з того моменту, як з’явилася така можливість, виявилося замалим. Рима стала ворогом номер один, бо на думку свекрухи, саме вона є призвідником проблеми та налаштовує чоловіка проти матері з братом.

О як вивернули!