“Вона купить квартиру, потім розведешся” підслухала дівчина розмову свекрухи з сином і вирішила їх провчити

Рита їхала додому з села, в якому виросла. Їй було боляче і прикро, відчувала порожнечу всередині себе.

Не так давно, вона втратила останню свою близьку людину. У неї не було батьків, їх не стало, коли Маргариті було всього лише три роки. Її виховала бабуся. Виростила ні в чому їй не відмовляючи, люблячи, щоб Рита не відчували під час відсутності батьків. Вони розуміли один одного з півслова. Риті було соромно говорити бабусі, що вона сумує за мамою і татом.

І ось бабусі не стало рік тому. Рита терзала себе, потрібно було забрати її в місто, так вона змогла б стежити за її здоров’ям, але роки йдуть, і старість не проходить повз.

Рита хотіла продати бабусин будинок, трохи грошей не завадить. Вона ж так мріяла купити свою квартиру. Працювала Маргарита в будівельній компанії. Заробляла вона добре, на одяг, на їжу і оренду квартири вистачало. Залишалося від зарплати трохи і Рита відкладала їх на свою мрію.

Останнім часом дівчині було нудно, дні здавалися мізерними. З особистим життям теж не складалося, тому що на неї зовсім не було часу.

Рита заварила собі чай і подивилася у вікно. На вулиці гралися діти. Вона теж хотіла сім’ю, дітей. Було б від кого народити.

З першим хлопцем Рита зустрічалася півроку. Все було чудово, до того як вони стали разом жити. Чоловік часто почав затримуватися на роботі, обманювати. З другим хлопцем, дівчина вирішила не поспішати. Цілий рік зустрічалися. І він на жаль виявився шахраєм і зрадником. Після цих відносин, Рита з обережністю дивилася на чоловіків.

Рита проводила вихідні по різному. Перший вихідний вона прибирала вдома, на другий вихідний вона зустрічалася з подругами. У цей перший день вихідного дня, вона вже не зробила уборку, тому вирішила подзвонити подрузі, і запропонувати кудись сходити. У Рити були дві близькі подруги – Світлана і Ольга.

Світлана часто змінювала хлопців, а Ольга не схвалювала таке життя подруги. Рита ж була золотою серединою подруг.

Рита вже чекала біля клубу. Під’їхала машина Ольги.

– Що ви так довго, я вже вас зачекалася.

– Ти ж знаєш Свєтку. Вона не знала, що надіти.- сказала Ольга.

– Та було в мене, що надіти, не слухай її.

– Дівчата, годі сперечатися. Краще ходімо відриватися.- сказала Рита.

Через кілька хвилин вони були вже біля барної стійки, випивали і весело спілкувалися. Свєтка відразу ж втекла танцювати з якимось хлопцем. Рита запитала Ольгу:

– Коли ти знайдеш вже хлопця і будеш щасливою?

– Ти що думаєш я не щаслива?

– Ну читання книг це не щастя.

– Навіщо мені хлопець? Мені і без нього добре. Не хочу як Свєтка.

Позустрічаються три-чотири дні, потім плаче.

– Ну це Свєтка. Може бути ти знайдеш любов всього свого життя, але в бібліотеці ти його не найдеш.- сказала і пішла танцювати Рита.

Вона танцювала так, як ніби її ніхто не бачив. Раптом до неї підійшов молодий чоловік і запитав:

– Дівчино, можна я до вас приєднаюся?

– Давай!

Під час танцю хлопець весь час хотів обняти Риту:

– Так ви хотіли танцювати чи руки розпускати?

– Вибачте.

Рита пішла до Ольги, а хлопець пішов в інший бік клубу, але не зводив очей.

У машині Свєтка почала:

– Рита, ти навіщо його відшила? Хочеш бути як Ольга?

– А що Ольга? Вічно ти зі своїми жартами.- образилася Ольга.

– Досить дівчата, краще поїхали до мене? Вип’ємо. У мене залишитеся. – запропонувала Рита.

Ольгу за спиною називали «ботанкою». В університеті вона вчилася на одні п’ятірки і з нею ніхто не спілкувався. Але Рита розгледіла в ній хорошого друга, а за нею і Свєтку.

Дівчата вирушили до Рити додому. Вони відкрили пляшку червоного, посиділи, поговорили і роз’їхалися. Вранці дуже боліла голова, глянувши в дзеркало Рита злякалася, адже після вчорашнього застілля вона виглядала на п’ятдесят років.

У цей вихідний вона залишилася вдома. Випрала білизну і приготувала борщ. Готувала Рита добре, але не було для кого. Для себе і бутерброд хороша їжа. Вона згадала слова бабусі, яка говорила, що суп їсти потрібно і їжа на швидку руку не дуже корисна.

На наступний день на роботі Риту чекали безліч паперів і звітів. Рита готувала звіт, і до неї постукав друг Діма:

– Ну що підемо обідати?

– Так, підемо. Тільки почекай 5 хвилин.

Рита закрила ноутбук, взяла телефон і вони пішли в кафе навпроти офісу, куди вони ходили постійно.

– Слухай, до нас новенький прийшов. Бачила? Всі дівчата від нього в захваті.

– Не бачила.

– Ну подивився на нього, ніби не дуже то гарний.

– Непривабливий, бо ти на дівчат дивишся.

– І то правда.- посміхнувся Діма.

Вже зайшовши в офіс Рита помітила новенького. Так, він і справді красень. Рита завмерла, дивлячись на нього.

– Взагалі-то непристойно так дивитися. – перервав її Діма.

Рита зайшла в кабінет і сиділа і часом поглядаючи на новенького. Кінець робочого дня. Всі колеги вже розійшлися, а Риті потрібно було доробити звіт.

– Чим-небудь допомогти?

Маргарита обернулася і побачила новенького красеня і посміхнулася.

– Я щось не те сказав?

– Ні, вибачте, я просто втомилася і не знаю, що робити.

– Значить допомога потрібна.

Станіслав взяв стілець і сів поруч з нею. Він почав диктувати цифри, а Рита швидко вводила їх в таблицю.

– Ну ось, удвох швидше.- посміхнувся Стас.

– Може в знак подяки вас підвезти – запропонувала Рита.

– Так, було б непогано. Я дуже далеко живу від офісу.

По дорозі вони розмовляли і Рита дізналася, що він живе з мамою і у нього немає дівчини. А Рита розповіла, що живе на орендованій квартирі, і майже назбирала на власу.

На наступний день Стас запросив Риту на обід. І з цього дня почалися їхні стосунки. Стас красиво залицявся за Ритою, всі дівчата в офісі заздрили їй. А подругам дівчина розповідала про нього так, як ніби Стас якийсь бог.

Зустрічалися вони вже пів року, коли Стас запропонував їй жити разом. Рита довго думала. Але виявилося Стас запропонував їй переїхати до неї, і це дуже здивувало Риту. Адже попередні хлопці переїжджали навпаки до неї.

– Поїхали до мене, з мамою познайомишся.

– Ну, незручно якось.

– Ти що боїшся? Мама у мене золота.

Так і вмовив Стас Риту. Як тільки Рита зайшла до них у будинок, всі страхи зникли. Його мама була такою доброю, приємною жінкою.

Через місяць Рита переїхала до Стаса. Життя здавалося їй казкою. Мама Стаса порошинки здувала з Рити. В один з вихідних Рита прокинулася рано і побачила, що Стаса немає поруч. Зайшовши на кухню, побачила як його мама смажить млинці:

– А де Стас?

– Та прийде скоро твій Стас. Сідай чаю випий.

Рита вмилася і сіла снідати. Млинці були такими смачними, що вона з’їла дуже багато:

– Ой все, зараз лусну.

– А ти чаєм запий, -посміхнулася мама Стаса.

Скоро і Стас прийшов, у нього було дивне обличчя. Він сів поруч і почав:

– Рит, ми з тобою давно разом. Я дуже тебе люблю. Давай одружимося.

– Звичайно, і я тебе люблю.

– Ти гроші, які збираєш не гай. Ми разом назбираємо і купимо.- сказав Стас.

Було скромне весілля. Рита продовжувала збирати на квартиру, а Стас як обіцяв так і вкладу ніякого не робив.

Час пролетів швидко. Вже пів року Рита в статусі дружини. Вона зауважила, що Стас почав по-іншому ставитися до неї. Запідозрила його в зраді. Прийшовши додому розповіла про підозри свекрусі, та звичайно прийняла сторону сина:

– Що ти таке кажеш? Стас ніколи так не вчинить.

В один із днів Рита пішла заварити собі чай і побачила, що двері на кухню прочинені. А її чоловік і свекруха розмовляють. Вона не збиралася підслуховувати, але почула своє ім’я і зупинилася.

– Мам, ну скільки можна. Я вже не можу. Ти ж знаєш, я люблю Кіру.

– Потерпи трохи, хай вона купить квартиру, а потім розведешся.

У Рити ноги підкосилися, вона зайшла в кімнату і почала плакати. Грюкнули вхідні двері, напевно це Стас пішов. Рита витягла сумки, з якими колись сюди переїхала і стала складати речі. Ніхто її не зупиняв, адже Стаса не було вдома. А зі свекрухою їй зовсім не хотілося розмовляти і з’ясовувати відносини.

Вийшовши на вулицю вона подзвонила Світлані, але вона як завжди була зайнята. Була на побаченні з черговим кавалером. А Ольга і зовсім трубку не взяла. Рита розуміла, що квартиру вона зараз зняти не зможе. Вирішила подзвонити своєму другові Дімі. Швидко пояснила ситуацію. Діма приїхав і привіз її до себе:

– Ну що, відчувай себе як вдома. Ти будеш спати тут, а я буду з залі.

– Так незручно, спасибі тобі. Даремно я тебе не послухалася.

– Та нічого страшного. Я люблю гостей.- посміхнувся Діма.

На наступний день Рита і Стас зустрілися на роботі. Рита висловила все, що вона думає про нього і його маму.

– Я радий, що все закінчилося саме так. Адже це був план мами, а ти мені взагалі не подобалася. Навіть спати з тобою противно було. А люблю я іншу дівчину.

– Який же ти бридкий. Я подаю на розлучення.

– Я тільки радий.- відповів Стас.

Рита прийшла додому до Діми, квартиру шукати було вже пізно. Рита подала на розлучення і почала шукати квартиру. Діма їй запропонував залишитися у неї:

– Залишайся в мене. Ти тільки уяви, скільки грошей зекономиш.

– Ну якось незручно …

– Залишайся, будеш готувати для мене.

– Ну хіба що на таких умовах. – посміхнулася Рита.

Через рік Рита і Діма одружилися. Як виявилося він давно був закоханий в Риту.

Діма виявився не таким вже нудним. У нього було багато інтересів, про які не знала Рита. Тепер вони чекають первістка. Вона відчула, що таке справжнє щастя. Квартиру Маргарита купила, вона виконала свою мрію, але її вони здають, адже Рита тепер живе у чоловіка.