Не хотілося ганьбитися перед потенційними свекрами, тому навела порядок у хлопця і наготувала їжі. Але стало тільки гірше

Така безглузда історія, до сих пір не розумію, в чому я не права. Хлопця свого люблю до нестями. Готова для нього на все, лише б порадувати, зробити його життя приємнішим і простішим. Але мама, його мама, на мене розсердилася.

Я навіть не впевнена, чи варто бути з ним, хоча офіційну пропозицію він мені зробив. Але не поспішила я прийняти кільце.

Що мене бентежить?

Те, що я не поспішала з’їжджатися, але після офіційної пропозиції дала слабину. Ми вирішили побути разом, подивитися, як воно буде. Батьки його якраз вирушили у відпустку, і він покликав мене до себе. Спочатку мені здавалося: сьоме небо, ось воно. Ми не розлучалися вдень і вночі, все робили разом і багато сміялися.

Мені подобалося дізнаватися його навіть в дрібницях, я милувалася його милими звичками, мене навіть недосконалості чіпали. Я самозабутньо готувала все, що він любить, благо кухня виявилася розкішною. Мені подобалося збирати шкарпетки, подобалося заправляти ліжко, я мліла, розставляючи тарілки.

Потроху з’ясувала: так і будемо жити. Він точно не буде ні тарілки розставляти, ні шкарпетки збирати, це жіноче. У їхній родині чоловіки гроші в будинок несуть, але всередині будинку всім займаються жінки.

Я була злегка ошелешена: а й справді, наше “все робити разом” означало, що він сидить поруч, поки я готую, дивиться на мене з ліжка, поки я мию підлогу … Але ж його мама ніколи не працювала, а я працюю, так ще й вчитися встигаю!

А після весілля, коли дитина буде? Це ж можна в дурку попасти, якщо за ним, як за дитиною ходити, і другий на руках.

Я замислилася, а тут вже і батьки на порозі. Перед їх приїздом я перемила все, перепрала, в загальному, повна генералка. Наготувала, навіть тортик спекла і оформила. Але свекруха майбутня сказилася. Заявила:

– Розвели тут свинарник, торт дуже калорійний, тут таке не їдять. Речі лежать не ідеально, ванна недостатньо блищить …

З неї сипалися докори, а я згадувала, як влаштувала повний клінінг, вичистила весь застарілий бруд …

Але якщо навіть таке прибирання її не влаштовує, навіщо мене перед нареченим свинею виставляти? Сам-то він навіть суп розігріти не здатний! Почуваюся жахливо, а як гірко було бачити торт в помийному відрі!

Та й з милим як чорна кішка пробігла. Схоже, мама його накручує досі. І як бути? Відмовитися від коханого? Або все життя дратувати його мати? Адже ясно, що не в якості прибирання справа …

Він каже, жити доведеться з ними і збирати на своє житло … Але відчуваю, збирати я буду на окремій карті, хіба мало що …