Як завдяки випадковості мій син знайшов собі дружину. Я можу сміливо назвати себе щасливою людиною
Я можу сміливо назвати себе щасливою людиною. Мої батьки – просто чудові люди. З самого дитинства вони намагалися давати мені все тільки найкраще. Це стосується як виховання, так і освіти. Після закінчення школи, я вступив до університету, де і познайомився з Катрусею. Незабаром ми одружилися і у нас народилося двоє дітей: дочка і син.
Йшли роки, і діти росли. Кілька років тому наша дочка вийшла заміж, а ось особисте життя сина не складалося взагалі. Він зустрічався з різними дівчатами, але всі відносини швидко закінчувалися. Ми навіть почали переживати за нього. А найбільше переживала моя теща, та так, що одного разу трапився інфаркт. Врятувати її не вдалося.
Після смерті захворів і тесть. Від горя він став швидко набирати вагу, тому ми прийняли рішення забрати його до себе. Тесть швидко погодився, але разом з ним переїхала і його собачка. Її кілька років тому купила моя теща.
На новому місці вона вела себе просто жахливо. Постійно гавкала, гризла меблі, дряпала шпалери. Ми взагалі не знали що з цим робити, та й гуляти з таким некерованим псом нікому не хотілося. Крім того, виявилося, що її треба регулярно стригти!
Всією сім’єю ми шукали майстра, який допоміг би нам в цій справі. У підсумку через своїх знайомих мені вдалося знайти дівчину на ім’я Свєта і записатися на процедуру. Оскільки в той день всі були зайняті, до Світлани з собакою довелося їхати моєму синові – Антону.
Він зовсім не очікував побачити в кабінеті маленьку тендітну дівчину! Антон навіть занепокоївся, що вона не впорається з такою величезною собакою, але Свєта переконала його в тому, що все буде добре і переживати не варто. Через годину син повернувся за собакою і був здивований, тому що такою спокійною і красивою Куля не була ніколи. Коли Антон запитав, як їй вдалося заспокоїти пса, Світлана сказала, що це було не так вже й складно. А потім вона попросила його докладніше розповісти що з нею сталося, щоб допомогти знайти контакт.
Так Антон розповів їй про те, що недавно померла його бабуся, а дід з собакою переїхали до нас додому. З тих пір вона і поводиться дивно. Світла послухала і пояснила, що собака не розуміє що сталося. Вона не розуміє, чому повинна жити в новому будинку і куди поділася її колишня господиня.
Після цієї розмови, Антон відвіз Кулю на стару квартиру. Там вона все досліджувала і обнюхала. Далі, разом вони поїхали на цвинтар, на могилу тещі. Син розповідав, що Куля довго вила і навіть плакала …
З тих пір, собаку просто не впізнати. Вона прекрасно себе веде і абсолютно не влаштовує безладу. Також змінилося і особисте життя Антона. Він уже рік зустрічається зі Свєтою і нам здається, що весілля не за горами.