Мама перевірила смартфон дочки. Те, що вона там побачила, її дуже здивувало!

Нові технології роблять наше життя трохи легше. Але у них є і недоліки. Як у випадку з буллінгом, або глузуванням і приниженнями. В Інтернеті діти можуть ображати інших і залишатися анонімними!

Єдине рішення – вчити. Дітям потрібно доносити, що буллінг – це серйозно, він приносить багато страждань.

34-річна мама на ім’я Рейчел Хамблтон недавно опублікувала особливе послання своїй 12-річній дочці Бетсі .

Кілька років тому Бетсі попалася на знущанні над однокласницею. Мати дала їй урок, щоб вона більше так не робила. Минув час, однокласники дівчинки виявили, що ображати можна в Інтернеті, до того ж – анонімно. Бетсі зважилася на вчинок, яким дуже пишається її мама.

Ось що пише Рейчел:

“Дорога Бетсі.

Вранці ти показала мені дещо, що тебе засмутило і збентежило. Я не перестаю думати про це весь день.

В Інтернеті з’явилася нова “гра”. У чому суть: ви відправляєте другу повідомлення з літерою “Х” . У відповідь він надсилає ім’я людини, яку ви знаєте. Ось йому ви і пишете найжахливіші речі: про вагу, зовнішності, особистості. Чим гірше, тим краще. Повідомлення відправляються в Snapchat. Анонімно, але публічно. Їх можуть бачити і ними можуть ділитися інші користувачі.

Це складно зрозуміти …

Я пам’ятаю, як ти почала вчитися в середній школі. Як мені зателефонувала мама твоєї однокласниці. Вона розповіла, що ти й інша дівчинка взяли частину обіду її дочки і вилили на неї. Це було зроблено в жартівливій манері, але дівчинка залишилася приниженою і пригніченою.

Той дзвінок повернув мене до моїх шкільних днів. При думках про школу у мене починалася тривога. Я не хотіла мати справу з людьми, які насолоджувалися тим, що руйнують моє життя.

Тоді не було Інтернету. Діти писали гидоти один про одного на стінах або на стільцях в класах. Звичайно, вони використовували перманентний маркер.

Коли я бачила гидоти про інших – я сміялася. Мовляв, я теж в “банді”. Але коли я бачила гидоти про себе, робила вигляд, що мені все одно. Через приниження і постійний неспокій я хотіла померти. Це не давало мені спати. Мене накривала хвиля занепокоєння кожен раз, коли я йшла до школи.

Мені нестерпна думка, що мої діти можуть робити те ж, що робили зі мною.

Бетсі, тоді я змусила і тебе, і твою подружку написати лист-пояснення . Потім ви купували тій дівчинці обіди зі своїх кишенькових грошей увесь тиждень. Я знаю, що вам було важко. Ви не підозрювали, що ображати когось – це бити в самісіньке серце.

Занадто багато дітей вчинили самогубство через знущання.

Друзі, скористайтеся Snapchat з користю. Напишіть про те, як ця нова “гра” огидна.

Бетсі, ти не наслідувала приклад людей, які тебе звали “грати”. Я дуже пишаюся тобою. Це боротьба. Ми повинні дбати про інших, захищати їх.

Я бачу, що ти борешся. Я пишаюся тим, що ти до цього прийшла.

Люблю тебе, мама ” .

Гордість Рейчел і хоробрість Бетсі – це приклад того, як можна покінчити з проблемою буллінгу раз і назавжди. Батьки, вчіть своїх дітей поважати себе та інших.

Сподіваюся, і у Бетсі, і у Рейчел будуть послідовники !