Вірус цифрового слабоумства (всім батькам на замітку)
Сьогодні весь світ збожеволів на гаджетах: смартфонах, планшетах і іншої цифрової техніки. Разом з ними в світ проникає вірус цифрового слабоумства. І це не жарт, це діагноз.
У 2007 році фахівці помітили, що з кожним роком все більше дітей – представників цифрового покоління страждають розладом уваги, втратою пам’яті, низьким рівнем самоконтролю, когнітивними порушеннями, пригніченістю і депресією.
Дослідження показують, що в мозку представників цифрового покоління спостерігаються зміни, схожі на ті, що з’являються після черепно-мозкової травми або на ранній стадії деменції – недоумства, яке зазвичай розвивається в старечому віці.
У це складно повірити, але середньостатистичний семирічний європеєць вже провів біля екранів більше року свого життя (по 24 години на добу), а 18-річний – більше чотирьох років!
Хочете сказати, що зараз зовсім інші діти? Так, діти інші, але мозок у них такий же, що був у людини тисячу років тому, – 100 мільярдів нейронів, кожен з яких пов’язаний з десятьма тисячами собі подібних.
Мозок потрібно розвивати і годувати. Всі наші думки, дії, рішення складних завдань і глибокі роздуми залишають слід в нашому мозку. «Ніщо не може замінити того, що діти отримують від власного, вільного і незалежного мислення, коли вони досліджують фізичний світ і стикаються з чимось новим», – стверджує британський професор психології Таня Бірон.
Ви будете шоковані, але з 1970 року радіус активності дітей (простору навколо будинку, в якому діти вільно досліджують навколишній світ) скоротився на 90%! Світ стиснувся до екрану смартфона, комп’ютера.
Діти забули і, що ще гірше, просто не знають, як це – бігати під дощем, пускати кораблики, лазити по деревах або просто базікати один з одним. Вони годинами сидять, втупившись у свій смартфон.
Але ж їм необхідно розвивати свої м’язи, знати про ризики, які приготував для них світ, і просто взаємодіяти зі своїми друзями.
«Дивно, як швидко сформувався абсолютно новий тип середовища, де смак, нюх і дотик не стимулює, де більшу частину часу ми сидимо біля екранів, а не гуляємо на свіжому повітрі і не проводимо час в розмовах віч-на-віч», – каже Сьюзен Грінфілд . Нам безумовно є про що хвилюватися!
Мозок формується, коли є зовнішні стимули і чим більше їх буде – тим краще для мозку. Тому дуже важливо, щоб діти досліджували світ фізично, але не віртуально. Це потрібно зростаючому мозку, як і тисячу років тому!
Також дитині потрібен здоровий і повноцінний сон. Але сучасні діти не здатні вийти з Інтернету і відірватися від комп’ютерних ігор. Це сильно скорочує тривалість їх сну і веде до порушень. Який може бути розвиток, коли ти втомлений і у тебе болить голова, а шкільні завдання ніяк не лізуть в голову ?!
Ви запитуєте, як же цифрові технології можуть змінити мозок дитини? По-перше, кількість зовнішніх стимулів обмежується через одноманітне проведення часу в Інтернеті. Дитина не отримує необхідного йому досвіду, щоб розвинути досить важливі ділянки мозку, які відповідають за співпереживання, самоконтроль, прийняття рішень… А те, що не працює, відмирає.
Адже у людини, яка перестала ходити, атрофуються ноги? Діти не звикли запам’ятовувати інформацію – їм простіше знайти її в пошукових системах. Ось тобі і проблеми з пам’яттю. Вони її абсолютно не тренують.
Думаєте, що діти стали набагато розумнішими завдяки Інтернету? А чи знаєте ви, що нинішні одинадцятилітні виконують завдання на такому рівні, який демонстрували восьми- або дев’ятирічні діти 30 років тому. Дослідники відзначають, що однією з основних причин цього є життя у віртуальному світі.
«Я побоююся, що цифрові технології інфантілізірують мозок, перетворюючи його на подобу мозку маленьких дітей, у яких привертають увагу дзижчащі звуки і яскраве світло, які не можуть концентрувати увагу і живуть тільки сьогоденням», – каже Сьюзен Грінфілд.
Але ви ще можете врятувати своїх дітей! Досить просто обмежити час користування всілякими гаджетами. Ви будете здивованими, але Стів Джобс, гуру цифрової індустрії, саме так і робив. Його діти не користувалися айпадом взагалі, а інші гаджети їм заборонялося використовувати ночами і у вихідні дні.
Кріс Андерсон, головний редактор американського журналу «Wired», один із засновників 3D Robotics, також обмежує своїх дітей у використанні гаджетів. Правило Андерсона – ніяких екранів і гаджетів в спальні! «Я, як ніхто інший, бачу небезпеку в надмірному захопленні Інтернетом. Я сам зіткнувся з цією проблемою і не хочу, щоб ці ж проблеми були у моїх дітей».
Сини творця сервісів Blogger і Twitter можуть користуватися своїми планшетами і смартфонами максимум 1 годину на день, а директор OutCast Agency, обмежує використання гаджетів в будинку 30 хвилинами в день. Його молодші діти зовсім не мають гаджетів.
Ось вам і відповідь на питання «що потрібно робити?». Подбайте про підростаюче покоління. Подумайте, яке майбутнє їх чекає через 10-20 років, якщо вони сьогодні проводять півдня перед екранами своїх суперсучасних гаджетів?!