Притча: Щастя дітей
Якось ішов дорогою мудрець. Милувався красою світу і тішився життям, і ось, стрівся йому чоловік, що, згорбившись, двигав велетенський тягар.
– Навіщо прирікаєш ти себе на такі страждання? – запитав мудрець.
– Я страждаю заради щастя своїх дітей та онуків, – відповів чоловік, – мій прадід все життя страждав заради щастя діда, дід страждав заради щастя мого батька і я буду страждати все життя – тільки щоб діти мої і онуки були щасливі.
– А чи був хтось щасливий у твоїй сім’ї? – запитав мудрець.
– Ні, але мої діти і онуки доконче будуть щасливі, – відказав нещасний чоловік.
– Неписьменний не навчить читати, а кротові не виховати орла, – мовив мудрець, спершу навчися сам бути щасливим, а тоді зрозумієш, як ощасливити своїх дітей та онуків.