Ефект світлої присутності: як одна людина може стати ліками

Є люди, чия енергія відчувається без слів. Поруч із ними дихається легше, на душі стає спокійніше, а навіть тіло відгукується покращенням. Неважливо, що вони роблять — мовчки гортають журнал, розповідають анекдоти, незграбно танцюють чи просто сидять поруч. Їх присутність — як промінь сонця у похмурий день. Настрій піднімається, а бажання жити пробуджується з новою силою.

Такі люди не завжди знають про свою силу. Вони просто є — зі щирою душею, теплом і добротою, які неможливо сховати. Пригадують випадок з відомим актором Євгеном Леоновим. Якось він прийшов до лікаря перевірити серце, а пацієнти впізнали його. Почали вітатися, просити автографи, слухати історії. І — несподівано — хворим стало краще. Просто тому, що ця добра, тепла людина була поруч.

Один з лікарів пожартував: «Вас би в реанімацію!» — і актор, не вагаючись, погодився. Він зайшов до палат з тяжкохворими. Не вигукував гасел, не робив див. Просто був поруч — ходив, спілкувався, дихав тим самим повітрям. А медичні датчики раптом зафіксували поліпшення. Це явище в лікарні назвали «ефектом Леонова».

Так і діє позитивна енергія. Вона не потребує пафосу, медалей чи гучних вчинків. Її головна ознака — поруч із такою людиною хочеться жити.

Кажуть, енергія не має знаків «плюс» чи «мінус». Але є люди, з якими стає важко дихати — їхня енергія схожа на токсичний дим. І є ті, чия присутність нагадує цілюще повітря в горах — свіже, легке, наповнене життям.

Цілюща енергія не завжди походить від ідеальних, здорових чи молодих людей. Часто вона йде від тих, хто сам пережив біль, але зберіг любов до життя та співчуття. Від тих, хто не відвертається, коли поруч важко. Від душ, що мають милосердя.

Рослини тягнуться до таких людей, тварини біля них заспокоюються, а люди — починають зцілюватися. Усе починається з малого — легкого внутрішнього полегшення, першої усмішки, нової думки, що «все буде добре».

І, мабуть, найважливіше — не забувати дякувати таким людям. Вони теж втомлюються. Їм теж іноді бракує тепла. І якщо ми поділимось із ними бодай часточкою світла, яке самі від них отримали, — баланс відновиться. А світ стане трішки добрішим.