Мудра притча про три дерева: іноді життя готує нам більше, ніж ми очікуємо
На вершині високої гори одного разу виросли три молодих деревця. Вони грілися під сонячними променями, слухали вітер, що приносив їм історії з далеких країн, і, як діти, мріяли про своє майбутнє.
Перше дерево, дивлячись на зірки, що сяяли наче дорогоцінні камені, мріяло:
«Одного дня я стану прекрасною скринею, яку наповнять коштовностями й золотом».
Друге дерево слухало шум річки, що стікала вниз із гори, і уявляло себе кораблем:
«Я буду найбільшим вітрильником, подорожуватиму океанами й перевозитиму величних царів».
Третє дерево дивилося на людей, які поспішали у своїх справах, і мріяло:
«Я хочу залишитися тут і вирости настільки високим, щоб люди, дивлячись на мене, бачили небеса і згадували Бога».
Минуло багато років, і одного разу на гору прийшли дроворуби. Вони зрубали всі три дерева. Перше раділо, бо думало, що незабаром стане дорогою скринею. Друге – з нетерпінням чекало, коли стане величним кораблем. Лише третє сумувало, адже його мрія залишитись на горі не здійснилася.
Перше дерево привезли в майстерню тесляра. Проте замість прекрасної скрині з нього зробили прості ясла для худоби. Дерево засмутилося, адже не про це воно мріяло.
Друге дерево доставили на корабельну верф. Але замість величного корабля з нього зробили маленький рибальський човен. Дерево було розчароване, адже сподівалося стати знаменитим кораблем.
Третє дерево взагалі розпиляли на бруси і залишили лежати на складі, забуте всіма. Воно відчувало глибокий сум, бо не виконало своєї мрії.
Пройшов час, і дерева забули про свої бажання. Але ось настала дивовижна ніч. Яскраве світло зірки осяяло перше дерево, коли молода жінка поклала свого новонародженого Сина в ясла. «Ці ясла прекрасніші за будь-яку колиску», – тихо сказала вона. Саме тоді перше дерево зрозуміло, що стало вмістилищем найбільшого Скарбу на Землі.
Минуло ще багато років, і в маленький човен, зроблений із другого дерева, зайшов мандрівник із друзями. Мандрівник заснув, але раптом почалася страшна буря. Човен уже ледь витримував силу вітру й хвиль. Прокинувшись, мандрівник простягнув руку до моря і сказав лише кілька слів: «Замовкни! Стихни!» І море послухалось. У цей момент друге дерево зрозуміло, що перевозить Царя Всесвіту.
Ще трохи згодом бруси третього дерева витягли зі складу і зробили з них хрест. Дерево здригнулося, коли людина несла його на своїх плечах, а потім на ньому померла. Але через кілька днів дерево зрозуміло, що на ньому помер Спаситель світу, а хрест став символом вічного життя.
Так здійснилися мрії всіх трьох дерев, хоча зовсім не так, як вони собі уявляли.
Сенс цієї притчі простий і глибокий:
Коли все йде не за вашим планом, пам’ятайте, що Бог може мати для вас щось значно краще. Можливо, ви не бачите цього зараз, але якщо довіритесь Йому, Він перетворить ваші мрії на щось надзвичайне. Шляхи Господні завжди кращі за наші очікування.