Розвела сина з невісткою, але тепер хочу спокутувати провину

Валентина розуміла, що син вибрав хорошу дівчину в дружини. Вона була турботлива і працьовита. Згодом народила дочку. Але жінка не могла її прийняти. Як би та не старалася – обід приготувати або по дому прибратися – свекрухe все дратувало. Вони ніколи не скаржилася, мовчки сподівалася на краще. У підсумку Валентина її зненавиділа.

Сама не знала, що з нею. Мабуть, не злюбила за те, що син готовий був дyшy продати цій жінці, ревнувала єдину дитину. Весь час намагалася зробити їм бoлячe. Потім вирішила poзвести їх. Наговорювала на невістку і довела її. Вона не витримала, забрала доньку і пішла до батьків.

Валентина вирішила знайти синові зручну дружину. Але вони не прожили разом і року. Потім з’явилася інша жінка, потім ще одна, ще й ще. Мати збилася з рахунку, скільки син приводив до хати. Але його життя так і не складалося. З однією з жінок син почав сильно пити. Іншій став платити аліменти, хоча діти були не від нього. При цьому рідній дочці грошей не давав.

Тепер синові вже під 50. Він пристрастився до пляшки. Його двічі звільняли. Нічого особливого в житті не добився. Останні місяці сидить на шиї матері. Живуть на її пенсію.

Якось він зізнався, що досі любить першу дружину і дуже сумує за дочкою. Але не знає, як зупинити нескінченну низку жінок в його житті. По п’янi постійно лає мати, звинувачує в тому, що зіпсувала його життя. Валентина мовчить. Знає, що в цьому є частка правди.

Зараз вона готова спокутувати провину. Хотіла б відпустити сина і повернути його першу дружину. Іноді вона плаче від відчаю, просить вищі сили повернути синові любов і сім’ю.

Але невістка більше не хоче бачити ні колишнього чоловіка, ні свекруху. Вона довго терпіла гидоти і підлості від неї. Валентина намагалася і внучку відібрати, і звільнення на роботі підлаштувати. Вона подавала в суд на невістку.

Нічого хорошого цій жінці і рідній внучці вона не зробила. І зрозуміла це тільки в старості. А адже перша дружина дуже гарна жінка: ніколи не пила, працювала, виховувала дитину.

Тепер Валентина не може пробачити свою сліпу ненависть. Як спокутувати провину – вона не знає.