Я була здивована, коли за день до мого переїзду батьки влаштували цілу вечірку з того приводу, що я їх покидаю

Після отримання диплома про вищу освіту й успішного проходження тримісячного стажування настав той самий момент, коли мені потрібно було остаточно переїхати на роботу в Київ.

Я підрахувала, що моїх заощаджень вистачить на 2-3 місяці життя в столиці. Ключовим моментом при переїзді з мого рідного міста став фактор працевлаштування. Мені більше не потрібно шукати роботу, та й заробітна плата дуже вже смачна.

Але переживала я з того приводу, що остаточно з’їду від батьків і буду жити самостійно. А ще сильніше переживала, як до мого рішення поставляться батьки, враховуючи, що я тільки на час стажування їхала, а вчилася у своєму рідному місті. Все життя з ними прожила.

Покликала батьків на кухню попити чай і поговорити про моє майбутнє. Я довго боялася сказати, що з’їжджаю. А коли нарешті сказала батькам про своє рішення, то першим заговорив батько фразою: “Слава богу. А я думав, коли ж ти вже звалиш від нас ?!”. Це у нього жарти такі. Він завжди жартує на межі. В цілому ж відреагували на нормально.

Але за день до від’їзду вони влаштували цілу вечірку з того приводу, що я “більше не буду жити з ними”. Це класно, коли у батьків гарне почуття гумору, але я щось напружилася … Може тато і не жартував тоді?