Якось на роботі колега, яка стала пізніше хорошою подругою, запитала про причини моєї замкнутості. Я розповіла їй про все

До 26 років я жодного разу не зустрічалася з чоловіками, та й друзів навіть не було. З дитинства не вміла добре вимовляти букви. В школі мене постійно ображали через це. Природно, я відокремилася від людей. Не ходила ні на дискотеки, ні на гулянки … нікуди.

Виправляти вимову почала запізно: у 25 років. До цього я теж займалася з логопедом, але без особливого успіху. Нормально вимовляти букву “р” змогла через 5 місяців активних занять. Найскладніше було вбудувати букву “р” у побутове життя.

І коли я змогла розмовляти без дефектів. Це трохи допомогло з самооцінкою, хоча все одно я побоювалась людей, які не йшли на контакт і думала, що вони про мене перешіптуються за спиною.

І якось на роботі колега, яка стала пізніше хорошою подругою, запитала про причини моєї замкнутості. Я розповіла їй про все. На що вона дала хороший рада: “Не звертай на це увагу”. Але сказати простіше, ніж зробити. Хоча коли по-справжньому пізнаєш всю красу цієї фрази, то живеться набагато простіше.