Ніколи не думала, що моє несхвалення (навіть гіпотетичне) одного разу стане приводом для таємниць і недомовок

Я раділа, що зустріла чоловіка, готового потурати мені в усьому. Друзі та родичі називали його “підкаблучник”, а мені було зручно з м’яким і терплячим чоловіком. Він слухався мене, погоджувався з моїми рішеннями та спокійно ставився до примх. Ми одружилися, бюджет став загальним, тепер грошима розпоряджаюся я.

Та й що поганого в тому, що чоловік приготує їжу, випере, якщо прийде раніше за мене з роботи? Хіба можна називати підкаблучником того, хто забирає дружину після роботи або відвозить її маму на ринок, відкидаючи свої справи та не виявляючи при цьому невдоволення? По-моєму, це нормальні відносини в сім’ї.

Однак через рік шлюбу я почала помічати зміни в поведінці чоловіка. Він став потайним і дивним. Потай від мене купив гаджети: телефон, ноутбук і фотоапарат. Раніше він приховував подібні витрати від мами, не бажаючи її розчарувати, а тепер – від мене. Як дитина, їй богу, напаскудив – і мовчить. Можливо, він боїться, що я не дозволю купувати дорогу техніку, тому не радиться зі мною?

Прикро і соромно за чоловіка, як ніби я якийсь монстр. Може, він і не любить мене зовсім, а боїться до жаху? Ніколи не думала, що моє несхвалення (навіть гіпотетичне) одного разу стане приводом для таємниць і недомовок.