Чоловік продав великий бізнес в 39 років. Сказав, що не хоче так більше нервувати. Але це була не вся правда

Зустрів шкільного товариша в магазині, на касі. Школу закінчили ще в 97-му році. Зараз нам обом під сорок. Зізнаюся, я його не відразу впізнав. Вже на вулиці розговорилися. дізнався, що він продав він свій бізнес (займався цукерками та мав декілька великих магазинів в районі). Сказав, що втомився від нервів – пішов на пенсію. Нормально так, в 39 років піти на пенсію і насолоджуватися життям. Запросив мене до себе в гості. Ми засмажили шашлики. В кінці він сказав мені правду.

Бізнесом він зайнявся ще в дев’яностих, практично відразу після школи. Але цікаво те, що зайнявся бізнесом після відвертої розмови з дівчиною, в яку він тоді був закоханий. Дівчина була із заможної родини, а його батьки були шкільними вчителями. Вона йому недвозначно натякнула, що не зустрічатиметься з бідняком. Мовляв, добийся чогось, а потім побачимо.

Товариш був гордий і пішов працювати

Я поцікавився, що з тією дівчиною, в яку він був закоханий. Товариш відповів, що нічого, жінка цілком собі добре живе, тільки постаріла і стала страшною. Каже, що досі любить ту молоду дівчину-старшокласницю, образ якої зберігся з середини дев’яностих.

Сміється, і каже, що хоч щось корисне вона зробила – змусила його ворушитися. Бізнес створив, гроші заробив, а з коханою дівчиною він так і не був, втім, і не буде вже.

Ще додав, що краще бути сумним і багатим, ніж розлученим та без житла.

Складно не погодитися з таким аргументом.