Чоловік взяв за правило щодня видавати мені список того, що я повинна зробити. Каже, раз я домогосподарка, то тільки радіти повинна його підказкам. Ось, що я зробила після цього всього

Нашому знайомству з Микитою вже два роки. Це була легка літня історія, щаслива, як будь-який початок роману.

У нас з подругами план був простий: купити попкорну і посидіти на новій комедії, про яку всі тоді говорили. Ми купили квитки заздалегідь, онлайн, вибрали найзручніші місця. Заздалегідь купили колу, одним словом запаслися смачненьким.

Тільки ось приємний вечір зіпсувала незручність подруги. Вона вибила у мене з рук відкриту пляшку коли – і та вихлюпнулася на сусіда.

Я засмутилася, намагалася відтерти його від липкої рідини спершу вологими серветками, а потім бавовняною хусткою. На щастя, молодий чоловік не істерив і не скандалив, та й одяг був темним.

– Не переживай, до кінця фільму висохне, не видно буде, – запевнив він мене. І попросив номер телефону.

Треба ж, в такій ситуації навіть не скипів, голос не підвищив, може і правда обмінятися номерами?

Так ми і почали зустрічатися.

Виявилося, хлопець з непоганої сім’ї, йому вже окрему квартиру купили. Спочатку передзвонювалися з ним по-дружньому, не намагалася в себе закохати, просто він влився в нашу компанію, а потім взагалі всі друзі перезнайомилися. І лише через пару місяців сталося справжнє побачення.

Ресторан був. Потім в кіно під відкритим небом.

І ось так, не підганяючи коней, ми пізнавали один одного і вирішили одружитися до кінця року знайомства.

Весілля було чудовим, подорож ще кращою. Я розуміла, що витягнула щасливий квиток. Микита попросив лише про одне: не треба мені на роботу. Він мріє, щоб жінка чекала його вдома з гарячим обідом, була доглянута і виспана. Я навіть вдячна була, адже закінчила факультет дошкільного виховання, уявляєте, як мені не хотілося працювати в дитсадку?

Тому я осіла будинку з ганчірками і пилосocoм, і як же я була щаслива такого повороту! Дім виблискував чистотою, я освоювала рецепт за рецептом, не життя, а мрія.

Але через пару місяців я усвідомила: до сих пір не бачила ні одну з подружок. Начебто заплануємо що-небудь на вечір, просто перетнутися, чаю разом випити – а сил вже немає, весь цей ідеальний побут вичавлює з мене всі соки. Протерти листочки на кімнатних рослинах і рамочки на картинах, перепрати шторки раз в тиждень, три страви, сервірування, – так я в ресторані такого не бачила.

Я все більше пов’язала в побуті, прокинулася через півроку. Однокласники вирішили зібратися, але чоловік категорично заборонив мені з’являтися в рідній школі. Ніби як жартом заявив, по-перше, там мужиків повно. По-друге, хто йому їжу на стіл подасть?

Я трохи очманіла: невже дорослий мужик не може поставити собі тарілку з готовою їжею? Підігріти в мікрохвильовці? Ми посварилися, настрою вже не було і я не пішла нікуди.

Але раптом зрозуміла: я домробітниця. Але при цьому домогосподарки за свою працю пристойні гроші беруть, а я і на роботу не вийшла, і грошей у чоловіка на особисті потреби не допросишся. Навіщо мені наряди якщо я нікуди не виходжу?

Він писав мені список справ, нагадував буквально навіть дроти у зарядних пристроїв протерти.

Я подивилася на себе в дзеркало – погано стало. Не до укладок, не до манікюру.

– Для кого ти зібралася фарбуватися? – питав чоловік. І я навіть мліла: він любить мене будь-яку.
Ха!

Він давно перестав чергово цiлyвaти мене перед відходом. Буквально за рік шлюбу він вичавив мене, як стару мочалку. Де мої сяючі очі?

Я схожа на сіру мушку. Зайва вага, задишка, жалюгідний хвостик на потилиці.  Я зробила крок від дзеркала. Поклала в сумку папку з особистими документами і ноутбуком.

Забрала прикраси, що були у мене до весілля. Пошарпаний одяг залишила, нового у мене вже рік не з’являлося. Залишила особисті речі, та вони були взагалі? І поїхала прямо в салон.

Витратила в спа всі гроші, що були в мене “тільки на продукти і побутову хімію, тільки на рахунки за комуналку” і все, що я змогла заощадити із залишків собі на гігієну. Додала все, що підкидала мама і зрозуміла: це останнє, що я в неї брала, я влаштовуюся на роботу.

Зняла ліжко в хостелі і набрала замовлень на курсові, поки шукаю постійну роботу. Перші гроші у мене з’явилися вже до наступного вечора.

Чоловік дзвонить і благає повернутися і клянеться в любові. Каже, все тепер буде по-іншому.