Притча про філософа і три глечики: навіщо дарувати мудрість не всім?
Часто буває: ви з великою охотою ділитеся знаннями, порадами чи просто добрим словом — а отримуєте мовчанку, забудькуватість чи навіть злість у відповідь. Чому так трапляється? Про це йдеться в стародавній притчі про філософа і три глечики.
Зустріч із філософом
Одного разу люди запитали мудреця, чому він не розголошує свої поради всім підряд, адже платню за свої настанови отримує від усіх однакову. Чому не всім однаково допомагати своїм досвідом?
Три глечики і відповідь на запитання
Філософ поставив перед слухачами три глечики:
-
Перевернутий догори дном
У нього неможливо налити й краплини води. Такі люди нічого не зрозуміють, а дізнавшись про існування мудрості, лише образяться: мовляв, їх обдурили. -
Глечик з дірявим дном
Вода виливається одразу ж, щойно ви її доллєте. Це ті, хто відразу забувають поради, не вміють системно працювати над собою — жадають знань, але не здатні їх утримати. -
Глечик, наповнений брудом
Чиста вода тут стає каламутною. Замість користі поради будуть спотворені й звернені на шкоду. З таких людей виходять «вороги добра», які підмінюють сенс і завдають ран тим, хто їх оточує.
Висновок
Мудрець подякував своїй учениці за чітке пояснення й наголосив:
«Неможливо витрачати дорогоцінну воду мудрості на непридатні посудини. Але кожен може очистити свій глечик — закрити дірку, виправити положення чи змити бруд. Це — особиста справа кожного.»
Не завжди проблема в учителеві чи в книгах. Іноді справа в тому, хто готовий слухати. Діліться своїм досвідом із тими, хто справді цінує мудрість… а іншим допоможіть спочатку виправити свої «глечики».