Собака — останній ангел, що залишився на землі заради людини
Серед усього живого на цій планеті саме собака має одну надзвичайну рису — вона пам’ятає добро.
Вірний пес буде оберігати дім своїх господарів до останнього подиху, залишаючись відданим навіть тоді, коли відданість вже не приносить йому нічого.
У світі, де більшість стосунків побудовані на вигоді, єдиним абсолютно безкорисливим другом людини залишається собака. Вона ніколи не зрадить, не дорікне, не покине, не образиться. Вона просто буде поруч.
Собака залишиться з людиною і в радості, і в бідності. І в здоров’ї, і в хворобі. Їй не потрібні ні золото, ні просторі кімнати — лише бути поряд.
Вона готова спати на холодній землі, під пронизливим вітром і снігом, аби лише бачити поруч постать свого господаря. Навіть якщо ця рука більше не може дати їй ласки чи води — вона цілуватиме її з тією ж ніжністю. Вона зализуватиме рани, завдані жорстокістю світу, і лікуватиме любов’ю.
Собака охороняє сон свого бідного господаря з тією ж відданістю, з якою стерегла би трон принца. Бо для неї не існує титулів і статків — для неї є тільки «своя людина».
Коли відходять усі друзі — вона залишається. Коли зникають гроші й розпадається світ — вона все ще поруч. Її любов така ж незмінна, як сонце, що сходить щоранку, не питаючи, хто його чекає.
Це не просто тварина. Це — душа, що любить нас більше, ніж ми самі себе.
Собака — останній ангел, що залишився на землі заради людини.