Сучасна притча про телефон, яка змінить ваше ставлення до життя

Одного разу Бог подарував чоловікові незвичайний телефон. Подавши йому, Він сказав:

— Якщо тебе спіткає радість, подзвони Мені — я розділю з тобою щастя. Якщо трапиться горе, набери Мій номер — Я підтримаю тебе, вислухаю і дам пораду. А якщо просто захочеш поговорити, не соромся — Я завжди поруч.

Чоловік був щасливий. Телефон виглядав надзвичайним — новий, красивий, абсолютно унікальний. В ньому був лише один контакт — «Господь».

Минали роки. Телефон швидко заповнювався численними додатками й контактами. Багато з них не мали ніякої цінності, але були популярні серед друзів чоловіка. Йому було незручно відмовитися від них, щоб не виділятися, не виглядати «білою вороною».

Змінилася навіть заставка. Замість яскравого зображення Едемського саду тепер висвітилася дорога спортивна машина і напис: «Моя мрія».

Чоловік щодня користувався телефоном — фотографував, знімав відео, активно вів соцмережі, блоги, набирав підписників. Час від часу, гортаючи список контактів, він натикаючись на номер Бога, посміхався: «Ось, у мене навіть є Його номер!» Але ніколи так і не телефонував.

Коли траплялася радість, він швидко перегортав цей важливий контакт, аби поділитися щастям з друзями. У важкі моменти теж знаходив, кому зателефонувати — комусь із близьких чи колег, хто міг би дати пораду чи просто вислухати. Коли виникало бажання поспілкуватися, він заходив у соцмережі, писав нові пости, знімав ролики.

Одного дня чоловік отримав неймовірну нагоду укласти дуже вигідну угоду. Він уже був готовий підписати контракт, коли раптом задзвонив телефон. Чоловік неохоче глянув на екран — дзвонив Господь. Відчувши незручність, чоловік скинув дзвінок.

Він знову схилився над документами, та телефон знову задзвонив. Роздратований, чоловік відхилив дзвінок ще раз. Компаньйони почали хвилюватись, а він, бажаючи швидше закінчити справу, натиснув автовідповідач: «Я зайнятий, передзвоню пізніше».

Угоду було укладено, всі раділи й святкували цю подію. Вийшовши на свіже повітря, чоловік згадав свою обіцянку. Він зателефонував Господу, але почув у відповідь: «Абонент не може прийняти ваш дзвінок». Чоловік полегшено видихнув — мовляв, я зробив усе, що міг, тепер совість чиста, і повернувся святкувати.

Наступного ранку чоловік прокинувся від дзвінка бухгалтера, який повідомив, що фірма, з якою він уклав угоду, збанкрутувала, а компаньйони, скориставшись його необачністю, відібрали все майно. Чоловік сів на ліжко, взявся за голову й згадав:

— Я ж не дочитав договір через ці дзвінки…

Раптом у пам’яті сплив номер Бога. Він спробував набрати Його, але лінія була зайнята. Тоді чоловік, одягнувшись, вирішив їхати розбиратись особисто. Схопив телефон і швидко сів у машину. Дорогою він нервово дивився на екран, звинувачуючи дзвінок Бога у своїх невдачах. Але не помітив крутого повороту й злетів у кювет…

Прийшовши до тями, чоловік відчув, як кров стікає по його обличчю. Він ледве міг рухатись, все тіло було в болю. Він згадав номер Бога, хотів набрати, але телефон був повністю розбитий…

Телефон — це наша душа. Вона приходить у цей світ чистою та унікальною, з одним найважливішим контактом — з Богом. Ми поступово наповнюємо її непотрібним «контентом», завантажуємо суєтою, і поступово втрачаємо цей найважливіший зв’язок.

Часто ми згадуємо про Бога лише у важкі моменти, коли щось іде не так. Але Він чекає на нас завжди, в будь-яку мить. Він завжди говорить нам: «Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я заспокою вас».

Не варто відкладати розмову з Богом на потім. Не ігноруйте найголовніший контакт у своєму житті. Адже саме Він може врятувати нас у найважчі часи.