Притча про загублену вівцю: історія, яка змінить ваше життя
Одного разу до Ісуса прийшло багато людей, серед яких були митники та грішники, які хотіли послухати Його науку.
А разом з ними були і фарисеї та книжники, які осуджували Христа:
– Чому Він приймає грішників, спілкується з ними та навіть їсть разом з ними?
На що Ісус відповів притчею, яка і до сьогодні змушує нас задуматися над власним життям.
Один пастух і його вівці
Що ви думаєте? – запитав Ісус.
– Якщо чоловік має 100 овець і одна з них загубиться, чи не залишить він 99 овець у горах і не піде шукати ту, яка заблукала?
Він шукатиме її доти, доки не знайде!
І коли він знайде її, то візьме на свої плечі і радітиме більше, ніж за 99 овець, які не заблукали.
І коли повернеться додому, то зібере друзів і сусідів, щоб сказати:
– Радійте разом зі мною, бо я знайшов свою загублену вівцю!
Сенс цієї притчі
Ісус завершив словами:
– Говорю вам, що на небі буде більше радості за одного грішника, що кається, ніж за 99 праведників, які не потребують покаяння.
Адже Отець ваш Небесний не хоче, щоб хоча б одна душа загинула.
Що ця історія означає для нас?
Останні слова Христа записав євангеліст Матвій.
Вони наголошують, що кожна людина безцінна для Бога.
Якщо хтось заблукав, якщо впав у гріхи, відчай чи помилки, Господь не відвертається від нього.
Навпаки – Він шукає кожного, щоб врятувати і дати шанс почати все заново.
Мудрість, яка змінює життя
У цій притчі є дуже важливий момент:
Ісус не каже, що 99 праведників не мають значення.
Вони важливі, їх люблять, за них радіють.
Але особливий акцент ставиться на тій одній вівці, яка загубилася.
Це символ людини, яка відступила від добра, зробила помилки, впала у гріх.
Але якщо вона кається, то для Бога немає нічого радіснішого, ніж її повернення.
Чому ця історія актуальна для всіх нас?
Ця притча стосується кожної людини, яка хоча б раз у житті відчувала, що збилася з правильного шляху.
Можливо, ви зараз переживаєте складні часи.
Можливо, припустилися помилок, про які шкодуєте.
А може, вам здається, що шляху назад уже немає.
Але ця історія нагадує:
Завжди є шлях повернення. Завжди є шанс почати спочатку.
Головне – не втрачати віри.
І тоді Господь сам візьме вас на плечі і приведе туди, де вам судилося бути.