Як звичайна покоївка змінила історію: зворушлива історія Анні Салліван і Гелен Келлер

Чи може звичайна людина, яка не має особливих знань чи великих можливостей, змінити життя інших? Історія покоївки з Інституту Тьюксбері доводить, що так. Випадкова зустріч і простий жест доброти стали початком великої історії, яка вплинула на весь світ.

Доктор Френк Мейфілд під час екскурсії в Інституті Тьюксбері випадково зіткнувся зі старенькою покоївкою. Щоб розрядити ситуацію, він почав розпитувати її про заклад. Але замість сухих фактів жінка повела його до підвалу, де показала невелику іржаву клітку. “Тут тримали Анні Салліван,” — пояснила вона.

Анні Салліван була дівчинкою, яку привезли до Інституту через її неконтрольовану поведінку. Вона кусалася, кричала і навіть кидала їжу в лікарів та медсестер. Вони не могли її оглянути, а тим більше допомогти. Покоївка згадувала, як сама боялася зазирнути до клітки, але не могла не співчувати дівчинці.

Одного вечора, після роботи, жінка вирішила зробити щось просте. Вона спекла для Анні шоколадні тістечка. Наступного дня, тремтячи від страху, покоївка залишила їх біля клітки і швидко вийшла. І на її здивування, Анні не викинула ласощі, а з’їла їх. Це стало першим кроком до взаємодії.

Поступово дівчинка почала довіряти покоївці. Лікарі помітили, що Анні краще реагує на жінку, і попросили її допомагати під час оглядів. Так вони виявили, що Анні майже сліпа. Завдяки роботі з нею і підтримці, Анні вдалося змінити своє життя.

Через деякий час Анні потрапила до Інституту для сліпих, де навчалася, а згодом стала вчителькою. Вона навіть повернулася до Тьюксбері, щоб допомагати іншим. Там вона дізналася про дівчинку, яку батько не хотів віддавати в заклад для психічно хворих. Ця дівчинка була сліпою, глухою і некерованою. Анні вирішила спробувати допомогти.

Так почалася історія Анні Салліван і Гелен Келлер. Анні стала для Гелен вчителькою, наставницею і другом на все життя. Завдяки зусиллям Анні, Гелен змогла навчитися спілкуватися, здобути освіту і досягти неймовірних успіхів. Вона навіть отримала Нобелівську премію.

Коли Гелен Келлер запитали, хто найбільше вплинув на її життя, вона відповіла: “Анні Салліван”. Але Анні визнала: “Найбільший вплив на наші життя мала покоївка з Інституту Тьюксбері”.

Ця історія доводить, що навіть маленький жест доброти може стати початком великої зміни. Іноді потрібно лише трохи співчуття і простого бажання допомогти.