Перший місяць я перебував немов у тумані. Багато чого не помічав. І тільки на другий місяць самотнього життя я зрозумів, скільки всього робила моя улюблена.

Я прожив в шлюбі 8 років. Одружився у 26. Всі ці роки працював по 8-10 годин на день. Часто працював на святах, щоб заробити зайву копійку. Дружина при цьому працювала по 4 години на пів ставки. Але я не заперечував. Нам вистачало грошей, хоча образа на дружину, звичайно, була. Я ж працював у два рази більше неї!

І тільки після того, як її не стало(вдівцем став торік), я зрозумів, скільки всього вона робила по дому.

Перший місяць я перебував немов у тумані. Я багато чого не помічав. І тільки на другий місяць самотнього життя я зрозумів скільки всього робила моя улюблена. Начебто очевидні речі, але все ж … моя квартира швидко стала брудною.

Парадоксально те, що за вісім років спільного життя я жодного разу не включав порохотяг і для мене банально очистити контейнер і фільтри стало не так-то просто – навіть поліз в інтернет дивитися, як це робиться. Але далі більше – моя ванна покрилася нальотом за пару тижнів, пил літала клубами, у квартирі з’явилися павуки. Можливо, павуки завжди були, але дружина оперативно прибирала павутини. Про смачну їжу я мовчу. Мої кулінарні навички закінчуються на яєчні та бутерброді з сиром. І таких дрібниць тисячі … брудні вікна, брудний кран, брудна плита. По дурості здер з тефлонових сковорідок покриття – їжа почала прилипати. Фіранки я просто зняв, щоб їх не прати. Не уявляю, як прати та сушити фіранки …

Жіноча праця не помітний, поки її хтось робить. Шкода, що поки вона жила я ні разу не сказав “дякую” просто за чисту квартиру і смачну вечерю.

І тільки моя дружина могла так випрати й застелити постільну білизну так, щоб вона пахла ромашками й злегка хрустіла. Бракує всього цього. А ще мені дуже соромно, що не цінував турботу дружини. Її вже немає. Але ви можете подякувати своїм чоловікам і дружинам просто за те, що вони є … за ті дрібниці, які вони роблять, щоб життя було краще.