– Ой, що ж мені робити? Що ж це мій син мене не хоче слухати? Ось навіщо йому одружуватися з жінкою з дитиною ?!

У мене є сусідка – Катерина Миколаївна. Вони з чоловіком виростили трьох синів. Старший син і середній син вивчилися, одружилися. У них все добре. Старший син бізнесом займається, а середній син – комп’ютери ремонтує і теж непогано заробляє.

А ось молодший син, Діма, якому двадцять чотири роки вже – якимось недолугим виріс. Ніяк він не хоче жити так, як радить йому його мати, Катерина Миколаївна.

Він якийсь романтичний виріс, вчитися в школі не хотів. Все грав на гітарі, пісні складав і мріяв стати музикантом.

А Катерина Миколаївна йому постійно твердила:

– Відберемо у тебе цю гітару, якщо ти за розум не візьмешся! Яка музика! Тобі потрібна професія, яка тебе і твою сім’ю прогодувати зможе!

Сама Катерина Миколаївна була вчителькою математики. Зараз вона вже на пенсії. Онуків няньчить.

– Вистачить працювати. Чужих дітей більше вчити не буду, буду онуками займатися!

Чоловік Катерини Миколаївни пoмep чотири роки тому.

Коли Діма закінчив школу, то мати вмовила його піти вчитися в економічний коледж. Він послухався мати і став менеджером. Зовсім заспокоїлася Катерина Миколаївна тоді, коли Діма закінчив навчання і влаштувався працювати у фірму старшого брата.

У старшого і середнього сина вже було по двоє дітей. Ось вирішила Катерина Миколаївна, що пора б уже одружитися і молодшому синові. Тільки ось він навіть ні з ким не зустрічався. Він після роботи відпочивав з друзями або проводив час за комп’ютером.

Тоді Катерина Миколаївна вирішила взяти цю справу у свої руки. Вона познайомила Діму з дочкою своєї колеги, з Настею. Тільки Настя зовсім не сподобалася Дімі.

Але мати нічого чути не хотіла і почала готуватися до весілля. Адже вона звикла командувати і звикла до того, що всі її слухалися: і сини, і покійний чоловік.

Тоді Діма привів додому молоду жінку на ім’я Наталя:

– Познайомся, мама. Це Наталя. Ми любимо один одного і вже подали заяву в РАЦс.

– Яка Наталя? А як же Настя?

– Ми з Наталею вже більше року зустрічаємося. А тут ти так серйозно за моє особисте життя взялася, надумала мене одружити. Тільки я одружуватися буду тільки з коханою жінкою, а не на тій дівчині, на якій ти мене одружити хочеш!

Коли Катерина Миколаївна дізналася, що Наталя старша за її сина на цілих три роки і що у неї є дочка від першого шлюбу, то у неї почалася просто справжня істерика. Вона відразу ж подзвонила своїм синам.

– Що ж це коїться ?! Ваш брат одружитися надумав. Та ще й на кому! На жінці з дитиною, яка до того ж старша за нього! Він збирається виховувати чужу дитину!

– А може бути, це і, правда, хороша жінка і Діма з нею буде щасливий? – спробував напоумити мати старший син.

Але Катерина Миколаївна нічого не хотіла чути.

– Хороша? Так як би не так! Просто запудрить мізки вашому братові! Треба терміново щось робити! Ви мені допомагати будете? Я не дозволю йому жити собі зіпсувати!

Вже на наступний день Катерина Миколаївна поїхала до Наталі додому. Двері відчинила їй маленька дівчинка. Гарненька така, блакитноока, з хвилястим волоссям.

– А ви до кого? – запитала її дівчинка. – До мами?

Тут з кімнати вийшла Наталя. Вона дуже здивувалася тому, що до неї прийшла Катерина Миколаївна, але запросила її в квартиру. Квартира була невелика, але скрізь було дуже чисто і затишно.

– Я хочу, щоб ти залишила мого сина в спокої! Пошукай собі іншу жертву! Мій син з тобою не одружиться! А інакше я тобі все життя зіпсую!

– Не треба нічого псувати! Ми з Дімою любимо один одного, і ми все одно одружимося. І будемо щасливі. Ви нічого не зможете з цим зробити! – сміливо заявила Наталія.

Пішла Катерина Миколаївна ні з чим. А незабаром Діма одружився. Мати на весілля не пішла навіть. А ось брати приїхали, привітали молодих!

Весілля було веселим і галасливим. Потім Діма зібрав речі і переїхав жити до Наталі. Вони і, правда, були дуже щасливі.

Тільки ось Катерина Миколаївна все ніяк заспокоїтися не може:

– Ой, що ж мені робити? Що ж це мій син мене не хоче слухати? Ось навіщо він одружився на жінці з дитиною ?! Він тепер водить в дитячий садок чужу дитину! Ось навіщо йому це? – скаржиться мені Катерина Миколаївна.

Я спробувала їй пояснити, що все нормально. Її син дорослий і має право чинити так, як вважає за потрібне. Адже це його життя.

– Відпустіть свого сина. Адже він вже давно виріс і навчився бути самостійним. Не позбавляйте свого сина можливості бути щасливим. Не плачте. А спробуйте краще знайти спільну мову з Наталею. Повірте, так буде набагато краще. І для вас, і для вашого сина.

Не знаю, чи вдалося мені переконати Катерину Миколаївну, але пішла вона від мене задумливою. Може бути, вона все-таки мене почула і прислухається до голосу розуму?