Топ-18 порад батькам, у яких неслухняні діти

1. Не виділяти дитину, як маленького, щоб малюк не користав особливими привілеями в сім’ї. Набагато важливіше, щоб він відчував свою рівність в сімейному колективі;

2 . Не ставити дитину в особливе становище: перший шматок, краще місце… вони сприяють вихованню егоїстичних нахилів;

3 . Вміти відмовляти дитині твердо і рішуче, якщо помітно, що його бажання перевищує можливості сім’ї або порушує зручності старших;

4. Учити дитину рахуватися з інтересами і бажаннями старших, не порушувати їх працю та відпочинок;

5 . Ставитися до дитини, як до рівноправного члена сімейного колективу, з повагою (вислуховувати його думку, надавати йому можливість брати участь у сімейних радах і т. п.);

6 . Закріпити за дитиною постійне коло обов’язків і невідступно стежити за їх виконанням. Привчати його проявляти турботу про старших;

7 . Привчайте дитину бути товариським, доброзичливим з дорослими і однолітками, навчайте ділитися іграшками, ласощами з іншими дітьми і старшими;

8 . Придивіться до своєї дитини – чи володіє вона якостями толерантності (чи може за власним спонуканням поступитися місцем будь-кому з дорослих та ін.);

9 . Наказати дитині поважати себе неможливо, повага завойовується способом життя, ставленням до людей, до праці, суспільним становищем;

10 . Не дозволяти дошкільнику стосовно дорослих панібратства, грубості;

11 . Розповідати дитині про роботу близьких, їх громадські справи;

12 . Якщо малюк відчуває, що йому довіряють, вважають його хорошим, він постарається виправдати цю думку (дитина дає те, що з нього запитують);

13 . Насмішка, грубе слово ранять душу дитини, зневажають її гідність;

14 . Діти, у яких розвинене почуття власної гідності, добре реагують на батьківське слово, вони більш піддатливі педагогічним впливам;

15 . Дотримуватися послідовності у вимогах до дитини. Перш, ніж питати з нього, треба бути впевненим у справедливості й обгрунтованості своїх вимог;

16 . Правила, що пред’являються до дитини, повинні дотримуватися всіма членами сім’ї: якщо дитина бачить, що батькам можна, а йому не можна, неможливо досягти бажаних результатів у вихованні;

17 . У виборі способів впливу на дитину завжди починати з м’яких заходів і лише у виняткових випадках вдаватися до більш сильних подразників;

18 . Чіткий режим і змістовне життя дитини – основна умова формування позитивних стійких звичок, що запобігають виникненню капризів.