НЕ ДАЙ НІКОМУ КЕРУВАТИ ТОЮ, ХТО ТИ Є! ВІДКИНЬ ОБРАЗИ І ЗАБЕРИ СЕБЕ СВОЄ – ДІЗНАЙСЯ, ЯК ОДНА ДАВНЯ ПРИТЧА МОЖЕ ЗМІНИТИ ТВОЄ ЖИТТЯ НАЗАВЖДИ!
Колись мудрець разом зі своїми учнями проходив повз маленьке село, де мешкали люди, чиї погляди кардинально відрізнялися від його. Раптом селяни вибігли з хат, оточили мандрівців і почали накликати образи. Учні, розбурхані образами, вже зібралися дати відсіч, проте присутність мудреця заспокоїла ситуацію.
Мудрець зупинився і звернувся до своїх учнів:
— Ви мене розчарували. Ці люди роблять свою справу – вони сердяться, бо вважають мене ворогом своїх моральних цінностей. Їхні образи – це їхнє право. Але чому ви дозволяєте їм впливати на вас? Чому ви приймаєте їхню маніпуляцію? Ви ж – вільні люди!
Його слова змусили не лише учнів, а й селян задуматися. В тиші, що наступила, мудрець звернувся безпосередньо до присутніх:
— Ви все сказали? Якщо залишилося щось невисловленим, у вас ще буде можливість сказати мені все, що ви думаєте, коли ми повертатимемося.
Селяни, спантеличені таким підходом, запитали:
— Ми ж образили тебе, чому ти не сердитимешся?
Мудрець відповів:
— Ви – вільні люди, і ваше право – говорити, що хочете. Я не приймаю ваші образи. Я також вільний, і ніхто не може примусити мене реагувати. Я володар власних емоцій, і мої вчинки відображають моє внутрішнє стан. Тепер хочу поставити вам запитання.
Колись, проходячи повз, мені подарували квіти, фрукти та солодощі. Я подякував їм, проте сказав: «Дякую, але ми вже поснідали. Заберіть ці фрукти, з моїм благословенням, – ми не несемо їжу з собою». І ось моє запитання до вас: що ви робитимете з тими образами, які ви мені адресуете, якщо я їх не приймаю і повертаю назад?
Один із селян відповів:
— Напевно, вони віднесуть їх додому і роздадуть своїм дітям, своїм родинам.
Мудрець усміхнувся і сказав:
— А що ж ви зробите зі своїми образами та прокляттями? Я відкидаю їх, тому і ви повинні забрати їх із собою. Не дозволяйте іншим нав’язувати вам свій тягар – забирайте його, і робіть з ним все, що забажаєте.
Ця притча вчить нас тому, що кожен із нас має бути володарем власних емоцій. Не варто приймати чужі образи та негаразди, адже ми самі відповідаємо за свою внутрішню свободу. Як і ті, хто відмовився приймати фрукти, що нам не підходять, так і ми можемо відмовитися від тих слів і вчинків, що нас обтяжують. Забирайте свій власний тягар і пам’ятайте: ви вільні вибирати, як реагувати на зовнішній світ.