Цей нюанс у спілкуванні з дітьми зробить їх успішними в майбутньому
Чекаючи дитину, багато батьків читають різноманітну літературу, яка попаде під руку, про те, що може бути під час вагітності, як правильно виховувати дитину, як уникнути небезпек і так далі. Але мало хто говорить про одну просту річ у вихованні дітей, яка допоможе їм стати більш успішними в майбутньому.
Доктор Керол Двек стверджує, що майбутнє людини залежить від того, який тип мислення прищеплять дитині в дитинстві: мислення зростання чи фіксоване мислення.
Фіксоване мислення передбачає, що наш характер, інтелект і творчі здібності статичні, дані нам від природи.
Мислення зростання не боїться проблем і бачить поразки не як доказ безглуздості, а як трамплін для розвитку і нових можливостей. Від того, який тип мислення складеться у людини з раннього дитинства, залежить її кар’єра, стосунки і, зрештою, вміння бути щасливою.
Ось прості приклади, як відрізняються ці два види мислення. Хвалити дитину треба не за талант, а за здатність до навчання.
Дитина читає вам книгу:
- ФІКСОВАНЕ МИСЛЕННЯ — «яка ж ти розумниця!»
- МИСЛЕННЯ ЗРОСТАННЯ — «Скільки ж ти старався, щоб так навчитися, і ось, якого результату досяг! Ось, як ти можеш!»
Дитина швидко зібрала пазли:
- ФІКСОВАНЕ МИСЛЕННЯ — «Що за розумник у мене росте! Ти все вмієш!»
- МИСЛЕННЯ ЗРОСТАННЯ — «Ох, це дуже легко для тебе, треба дати тобі складніший пазл. Ти, виявляється, так швидко всьому вчишся! І з важким завданням ти повинен так само добре впоратися!»
Дитина отримала 4 за тест:
- ФІКСОВАНЕ МИСЛЕННЯ — «Ти отримав 4 за тест? Молодець, добре».
- МИСЛЕННЯ ЗРОСТАННЯ — «Ти отримав 4 за тест? Значить, ти добре розумієш тему. Я можу посперечатися, що, якщо ти завтра спробуєш написати цей тест знову, ти вже не помилишся на тих же питаннях і точно отримаєш 5!»
Здавалося б, різниця в спілкуванні майже непомітна, але її вплив на долю дитини може бути величезним.
Коли ви хвалите дитину не за талант, а за старанність і здатність вчитися, ви даєте їй зрозуміти, що це не вона таке чудо від народження, а досягла всього своєю працею і завзятістю. І що провали і невдачі — це нормально. Самооцінка у дитини не падає, адже вона знає, що все залежить від її зусиль і у неї є не один шанс довести це.
Доктор Двек і її колеги провели дослідження в цій темі: протягом двох років вони спостерігали за групою семикласників, яким навмисно прищеплювали різні типи мислення. Ось, які вийшли результати: за два роки оцінки дітей нітрохи не змінилися, всі вчилися на тому ж рівні, але цілі у школі вони мали абсолютно різні.
Мета номер один для дітей з фіксованим мисленням полягала в тому, щоб будь-якою ціною виглядати розумними в очах оточуючих, а поведінка їх було направлена на усунення зворотних випадків. Діти ж з мисленням зростання не боялися невдач, їх головним правилом було вчитися в будь-якому випадку і за будь-яку ціну.
Кому буде легше переживати життєві випробування і розвиватися, висновок очевидний.
Так що задумайтеся, яке мислення ви прищеплюєте своїй дитині. Це дійсно важлива деталь процесу виховання, її не варто випускати з уваги.