Чому жінки йдуть від чоловіків, яких колись любили до безтями?
Жінки залишають чоловіків, яких кохали більше за життя. Вони йдуть, навіть якщо це завдає їм нестерпного болю. Вони збирають усю свою силу, стискають кулаки, забирають дітей за руку і йдуть, назавжди залишаючи позаду той світ, де колись були щасливі.
Для багатьох чоловіків це здається зрадою. Вони вбачають у цьому кроку підступність і холодність. А найгірше для них – це усвідомлення, що жінка, яку вони вважали своєю назавжди, більше не належить їм.
Чому жінки йдуть?
Причини можуть бути різними: від дрібних сварок до серйозних конфліктів, але здебільшого їх об’єднує одна причина — відсутність чоловіка поруч.
Звучить парадоксально, але відсутність чоловіка найчастіше проявляється в його фізичній присутності. Він поруч: сидить за одним столом під час сніданку, приходить додому після роботи, забирає дітей із садочка, дивиться спортивний канал у трьох кроках від неї. Але він не «тут». Його немає поруч душевно, емоційно, як партнера і друга.
Жінка не може бути “об’єктом власності”, як старий диван, до якого всі звикли. Вона не потерпить, коли її приймають як щось буденне, як належне.
Жінка — це свято
Кожна жінка хоче, щоб її сприймали як «свято, яке завжди з тобою», як свого часу Ернест Хемінгуей описував Париж. Жінка прагне бути особливою, такою, яку цінують і обожнюють щодня. Її душа належить не тому, хто просто поряд, а тому, хто справді потребує її сутності.
Сутність важливіша за тіло
Часто чоловіки можуть роками вивчати тіло жінки, так і не зрозумівши її сутність. А іноді навпаки — пізнати спершу душу, а вже потім тіло. Саме в цьому секрет справжніх стосунків. Але таких випадків дуже мало.
Чоловіки помилково вважають, що достатньо одного разу завоювати жінку, і вона залишиться з ними назавжди. Але це зовсім не так. Жінку потрібно заслужити щодня: своїми вчинками, увагою, турботою, щирістю. Інакше рано чи пізно вона мовчки покине його.
Жінка — це вибір щодня
Жінка хоче бачити, що її обирають щодня, що вона важлива і незамінна. І якщо цього немає, то, якими б сильними не були її почуття, настане день, коли вона піде.
І це не зрада. Це самозбереження. Це її прагнення бути щасливою, бути потрібною і бути поруч із тим, хто не сприймає її як належне, а цінує її кожну мить.
Тож цінуйте жінок, які поруч із вами. Любіть їх не лише за тіло, а за їхню сутність, глибину, за те, ким вони є. Інакше одного дня ви ризикуєте побачити лише слід за їхніми кроками, який залишиться у вашому житті назавжди.