Притча про батон: кому ми справді можемо допомогти?

У парку взимку одна жінка кожного ранку годувала голубів. Вона приносила теплий батон хліба і розсипала крихти для птахів, які збиралися навколо неї. Це стало її звичкою, проявом турботи і любові до природи.

Одного разу це побачив чоловік і звернувся до неї:

— Ви годуєте птахів, кидаєте їм крихти свого батона. А в Африці тим часом люди голодують!

Жінка подивилася на нього і з усмішкою відповіла:

— Ну, до Африки-то мені батон не докинути.

Існують люди, які багато говорять про глобальні проблеми світу, але насправді не роблять жодного реального вчинку, щоб допомогти. А є ті, хто помічає потреби навколо себе – птахів, сусідів, безхатченків – і робить усе, що може, у межах своїх можливостей.

Жінка з притчі не намагалася врятувати весь світ. Вона робила те, що могла – і це вже змінювало життя птахів, які були поруч.

А що ви робите сьогодні, щоб допомогти тим, хто потребує вашої підтримки? Поділіться своїми думками у коментарях! 🕊️