Чому картопля така популярна в Україні? Секрет – у самому процесі вирощування, що відображає наш мінливий характер!

Перша сцена – весна

З підвалів дістають ящики з картоплею, розорюють грядки, і починається суперечка між поколіннями. Старші намагаються посадити якомога більше, бо «треба мати запас, раптом не вродить, як колись». Молодші ж вважають, що цього забагато, і насправді картоплю можна просто купити. Але їх не слухають, і врешті саджають стільки, скільки вирішили батьки.

Сцена друга – літо

Приходить час прополювання, обгортання та боротьби з жуками. Робота під палючим сонцем, і ще й треба встигнути раніше за сусідів, бо як не встигнеш, будеш мішенню для їхніх коментарів.

Третя сцена – пізнє літо або осінь

Час збирання врожаю. Дні важкої роботи залишаються в пам’яті дітей на все життя, а батьки тішаться здобутим урожаєм. Увечері за обіднім столом підраховують витрати, і з’ясовується, що вигідніше було б купити картоплю у фермера. Але тут головний аргумент – «своя ж, домашня». Діти дають собі слово більше не садити, а батьки обіцяють наступного року посадити менше.

Остання сцена – через десять-п’ятнадцять років

Діти, які тепер уже самі стали батьками, розповідають власним дітям про минулі врожаї та важливість мати запас, і знову садять ті самі… кілька соток картоплі.