Батьку, як ти міг?

Нещодавно відкрила для себе, що у мого батька є позашлюбна донька. Ця новина мене шокувала, оскільки мій батько завжди разом з мамою були вірними християнами, ходили до церкви, і ніколи не згадували, що у нього є донька, наша сестра.

Про існування цієї вже дорослої жінки я дізналася майже у тридцять років від своєї двоюрідної тітки. Вона розповіла, що бабуся була проти шлюбу мого батька з тією дівчиною і переконала свого сина, що дитина народилася від іншого чоловіка. Він послухав свою матір і покинув вагітну кохану. Пізніше вона народила доньку дуже схожу на нього.

Тітка сказала, що батько навіть ходив у пологовий будинок і бачив немовля, але все одно не повернувся до неї.

Я дивуюсь, як мій чуйний і турботливий батько міг відмовитися від своєї крові! На жаль, я не можу спитати його про це особисто, бо його уже нема більше п’яти років. Але мені не вдається зрозуміти, як можна бути таким безсердечним до своєї старшої доньки. Вона ж  точно потребувала батьківської любові, тепла та підтримки!

Я намагалась поговорити з мамою про це, і з’ясувалося, що вона все знала ще до одруження. Я запитала, як вона, людина, яка вважає себе праведною християнкою, згодилася одружитися з чоловіком, в якого є позашлюбна донька. Відповідь мами була чудовою – вона просто відкинула цю інформацію, називаючи мої питання драматизацією.

А коли я сказала, що маю намір знайти свою сестру, вона вважала це дурницею. Ця несподівана новина перевернула моє життя з ніг на голову, і я тепер дивлюся на своїх батьків і свою родину з іншого боку

Я обов’язково знайду свою сестру Анну, щоб попросити у неї вибачення від імені всієї нашої родини.