Дачний хронометр: життєвий колообіг через роки

Мені 6 років. Ура! Нарешті разом з бабусею ми вирушаємо на дачу до села! Це просто чудово!

Мені 13 років. Батьки вже знову зайнялись своїми грядками, дістало!

Мені 19 років. Здається, бабуся трохи перебрала з роботою на грядках. Вона цілі дні тягне траву, а трава біля паркану від дороги комусь заважає?

Мені 24 роки. Дача потрібна мені лише для вечірок з шашликами та розвагами.

Мені 36 років. Можливо, варто посадити хоча б трохи цибулі? Зелень чудово підійде для закусок.

Мені 46 років. Все моє подвір’я вже перетворилося на грядки.

Мені 65 років. Ось цей паркан заріс травою, потрібно прополоти.

Мені 75 років. Тут я тягну важкий рюкзак до дачі. Діти та онуки відмовляються допомагати, кажуть, немає потреби нічого садити – все можна купити.

І лише правнук радіє. Йому всього 7 років, і він щасливий через те, що знову літо, і ми вирушаємо на дачу у село. Життя триває.