Чому деколи потрібно зупиняти дружбу

Spread the love

Іноді дружба, схоже, розпадається. Немає відвертих конфліктів чи очевидних причин, але дружби більше немає.

Мені пригадується розмова з дружиною, коли вона сказала: “Ми втратили зв’язок зі своєю подругою”. Це сильно вразило дружину. Вони довго дружили, але потім стало якось нестерпно.

Основне полягає в тому, що не було сварок, конфліктів або нелогічних ситуацій. Просто спілкування припинилося.

Так ось, я подумав, що можливо варто просто відступити, не дзвонити, не писати і не переживати.

“Як так?” – запитала вона з дивом. – “Ми ж подруги”.

Тоді я, з опорою на свій життєвий досвід і трохи мудрості, відповів: “Дружба – це взаємозалежність. Якщо взаємодія припиняється, не варто ображатися або намагатися щось змінити. Не треба примушувати, вимагати зустрічей, наполягати. Це не допоможе, а може стати ще гірше.

Краще просто відійти та залишити людину в спокої.

Я це називаю “скляною стіною”. Ви все ще бачите один одного, дотримуючи ввічливості, але вже не спілкуєтеся. Відокремлені, але не ворожі.

Звісно, коли зустрічаєтеся на громадських заходах чи серед спільних знайомих, ви ввічливо спілкуєтеся. Немає явного ігнорування, лише “скляна стіна”, а не стіна зі сталі.

Я вже давно вивчив, як опускати цю “скляну стіну”. Це дуже корисний прийом. Якщо стосунки зі старим другом не виходять – я його нуджу, йому набрид я своєю нудністю та скаргами. І незважаючи на формальний статус друзів, немає потреби примушувати себе до контактів і робити вигляд, що все добре.

Це просто брехня, все далеко не так добре. Ви змучуєте один одного, діалог не складається, як і динаміка стосунків. Не варто себе мучити. Скляна стіна.

Можливо, через рік чи два ситуація знову налагодиться. Ми можемо знову взяти і звернутися одне до одного. А може, й ні – буде, як буде.

Але вчасно відійти – це необхідна річ. Це є запорукою психологічного комфорту.

Скляна стіна. Просто поставити її і продовжувати жити в спокої.