Історія про оманливість зовнішності. Важливо прочитати її своїм дітям

У гущі лісу жила дуже стара відьма, і давно не мала змоги зустріти когось живого. Самотньо і без запрошень вона жила, уникавши всіляких контактів.

Одного разу маленька дівчинка прогулювалася лісом і помітила маленьку хатинку. Дівчинка підійшла ближче і прочитала напис “Не стукати, а то з’їм” з підписом “Відьма”. Незважаючи на це, дівчинка не злякалась постукати у двері. Але вона не знала, що таке відьма!

На звук стуку відьма дуже здивувалася. Вона відчинила двері і побачила на порозі дівчинку. Дівчинка стояла і посміхалася, і ця посмішка викликав посмішку і на обличчі відьми. Так давно вона не раділа. Відьма влаштувала дівчинці маленьке свято, пропонуючи всі свої солодощі. Потім вони довго розмовляли, часом приймаючи чай і смакуючи цукерки. Вони отримали багато задоволення проводячи час разом, немов дві подруги – одна маленька, а інша вже досить велика.

А маленькі подруги завжди люблять ділитися секретами!

Мораль цієї казки полягає в тому, що не варто припускати або робити висновки про людину, поки ти не встиг її добре пізнати!