Історія про те, як молитва врятувала цілу сім’ю

У чарівній долині, оточені лісами і полями, красувався двоповерховий будинок. В цьому чудовому житлі жило троє щасливих людей: батько, мати і їхній маленький син.

По долині текла невеличка, але бурхлива річка. Щонеділі сім’я вирушала на машині до церкви на богослужіння, адже їхнє житло розташоване за селом. Щовечора разом вони молилися перед сном. Ангел Господній приходив, брав їхні молитви і ніс їх на небеса.

Одного разу, коли дощі осіннього періоду спричинили паводок, батько помітив, що вода потрапляє в їхній будинок на першому поверсі. Він розбудив сім’ю, але вода швидко набирала силу тому було прийнято рішення вибратися на дах.

Проте це не врятувало їх, а вода прибувала, піднімаючись до колін батька. Він міцно обійняв дружину та сказав:

— Стань мені на плечі, а сина поклади на свої. Не бійся, я ніколи вас не покину!

Мати пригорнула хлопчика і сказала:

— Стань мені на плечі. Не бійся, я ніколи тебе не покину!

Рівень води не зменшувався. Вона затопила тата, потім маму, піднімалася все вище і дісталася до чола сина. А тоді з’явився ангел, який спускався під час вечірньої молитви. Він побачив лише частину волосся хлопчика в каламутній воді.

Він ухопився і потягнув. Спершу врятував сина, потім матір, а після того і батька. Вони всі трималися один за одного. Ангел поніс їх на високий пагорб, де вода не могла дістати їх. Сім’я зійшлася в обіймах.

Того вечора на небеса ангел не ніс молитви, а їхню щиру любов.