Що ми забуваємо, прагнучи досягти успіху в кар’єрі та грошах

Ти працюєш вісім годин, щоб жити чотири.

Ти працюєш шість днів, щоб насолодитися одним.

Ти працюєш вісім годин, щоб перекусити за п’ятнадцять хвилин.

Ти працюєш вісім годин заради п’яти годин сну.

Ти працюєш протягом року, щоб взяти відпустку на декілька тижнів.

Ти все життя працюєш, щоб піти на пенсію.

І тільки спостерігати за своїми останніми подихами.

Зрештою розумієш, що життя – це всього-на-всього пародія.

Ми так призвичаїлись до матеріального, соціального рабства та утисків, що ланцюги стали невидимими…

“Життя – це не довготривала мандрівка, проживіть її!”