Чоловік жене на роботу в декреті, але свекруха не хоче сидіти з дитиною вдома

Spread the love

Дитині незабаром рік. У мене гарна робота – все влаштовувало до декрету.  Без моєї зарплати нам тяжко, декретні особливо не допомагають. Батьки допомоги не просимо, все самі. Мені запропонували вийти на роботу на 70%, з 8 до 14 або з 9 до 15. Зарплата трохи більше 30 тисяч буде. Це почув чоловік і запропонував вийти на роботу.

Він звик жити добре, дарувати мені квіти, робити подарунки і, звичайно ж, отримувати у відповідь  креветки, пасти карбонари, лазаньї, наприклад. Я запитала, що робитимемо з дитиною в такому разі. Свекруха внучку дуже любить, чекає. У яслах доньці ще рано. До свекрухи 5-6 зупинок на трамваї, моїй мамі їхати маршруткою приблизно 40 хвилин. Свекруха живе одна, не працює, по суті зайнятися їй нема чим.

Чоловік сказав, що виявляється, він обговорив це питання з мамою і вона готова сидіти половину дня з дитиною, але в себе вдома. До нас приїжджати вона не хоче, їй не комфортно. Чому не знаю.

Дитина прокидається о 10-11 ранку місяців із 6, цей режим не перебудувати. Якщо будити раніше, то вона зла і примхлива буде. Тобто мені треба буде будити насильно дитину о 7-8 ранку, везти до свекрухи, після роботи йти до свекрухи (робота та її будинок поруч). Якщо дитина спить, чекати, доки вона прокинеться і на візку їхати на трамваї додому. Причому дитина може вдень проспати і до 4-5 вечора, весь час мені чекати у свекрухи.

Машину чоловік мені віддавати не хоче. Такий розклад мене взагалі не влаштовує. Я йому сказала: або він віддає мені машину, або нехай його мама приїжджає до нас (їй однаково робити нічого), або до дитячого садка він потерпить без ресторанів, креветок та іншого. Як варіант, запропонувала йому підробіток, якщо ми так погано живемо. Вранці пішов і тиша весь день – образився. Ну от я не права чи що? Я знала, що з дитиною буде важко у плані фінансів, але я була готова до цього.

Коли машину чоловік не віддає мені, нехай тоді сидить і їсть гречку з куркою. Я начебто й сама хочу жити краще, на море з’їздити, але з такими умовами – вибачте, але ні! Мені моя мама каже: «А в чому проблема їй доїхати до вас? Їй нема чого робити, вона одна. Сіла на трамвай та поїхала. До 10-11 сиди чаї ганяй. Пограєш 3 години і ти прийдеш уже. Раза 2 на тиждень хочеш я приїжджатиму або одна, або з батьком? Загалом треба робити на користь дитини все».

Але чоловік хоче і жити добре, і на машині кататись, а мені вирішуй всі питання, як хочеш. Вранці дитину збери, себе збери, дочекайся у свекрухи, поки дочка прокинеться, потім збери її і тягни коляску в трамваї після роботи. А вдома ще працюй – взагалі шикарно!

І справа тут навіть не в свекрусі, а в моєму чоловікові. Він хоче все й одразу! І на машині кататись, і гроші мати. Садочок у нас буде біля під’їзду практично і колясок не треба ніяких на горбу тягнути трамваєм. А він, цаца, ганятиме на машині… Віддав би машину – без проблем. Посадила дочку та поїхала. Не хоче пожертвувати своєю зручністю заради зручності моєї та дитини – доведеться апетит зменшити до наступного року.

Я була готова до цього. Він звик на роботі їсти в кафешках та ресторанах на обіді, зі мною ходити до ресторанів у вихідні, отримувати на день народження дорогі подарунки, а зараз максимум – парфуми за 5 тисяч.

Я йому сказала, що цього хоче він, а не я, я проживу якось. Але якщо це його бажання – або давай машину, або маму на 2-3 рази на тиждень, будуть з моєю мамою чергуватись. Ось я сиджу цілий день і думаю про це вже. Так він мене образив цим споживчим ставленням. Ну добре, відправляєш мене на роботу – створи мені умови нормальні. У мене і вдома справи так є. А дочка може спати і до 5 вечора, ось сьогодні вона вирішила заснути о 3 годині дня і встати о 7 вечора, втомилася.

Зрештою ми не бідуємо так, щоб їсти не було чого. Йому не вистачає грошей на розваги та подарунки. Раніше, коли я працювала, він віддавав (ніби навпіл зі мною) мені від зарплати 20-25 тисяч – оплата всіх рахунків та продукти, решта у нього було, в тому числі і премії і т.д. Зараз віддає всю зарплату. Брати йому їжу у контейнері не подобається, бачте. У нього всі колеги ходять на бізнес-ланчі, і йому треба. Я люблю свого чоловіка, ладна піти назустріч, але не з такими умовами.