“Я нова дружина твого чоловіка і скоро заїду в квартиру!” Чоловік знайшов своє “справжнє кохання”, але дещо приховав
Вона давно підозрювала. І навіть не ображалася.
Звісно, їй було прикро. Але… якщо так ідуть справи, то чому ні.
Їй уже не 20 років. І навіть не 30. Дітей немає, проблем також немає. А сім’я… Так, батько їй, звичайно, буде дорікати. Але вона переживе. Зараз вона не так сильно залежить від тата.
Можна і дачу продати, і машину поміняти. Навіщо їй цей Лексус?
Тут вона почула звук дверей і швидко пройшла на кухню.
Олег, як завжди, люб’язний і діловитий одночасно.
– Я на п’ять хвилин. У мене зустріч за годину, треба переодягтися.
Не дивлячись на чоловіка, Ірина кивнула головою.
– Так, вчора ж після посиденьок з друзями не переодягся.
– Так саме. Зробиш каву, будь ласка.
– Звичайно дорогий.
Через 10 хвилин Олег уже дивилася у смартфон відхлинаючи капучино.
– Ой, а що така кава… дивна?
Ірина все ще не повертаючись, весело відповіла:
– Дивно ночувати у коханки, а приїжджати пити каву до дружини.
Олег поставив чашку на стіл та вимкнув телефон.
– Давно знаєш?
– Здогадувалася. Дізналася вчора. Оля тебе бачила у клубі.
– Ясно
– Сцен влаштовувати не буду. Я сьогодні поїду каву поп’ю із подружками. А ти речі збери та вимотуйся.
Олег підвівся.
– Ір, ну ти чого так відразу?
– А що тягнути, Олеже? “Знайшов любов – біжи, хапай!” Твої слова? Ну, так вистачає. Дівчинці двадцять хоч є?
– Двадцять п’ять.
– Ну і відмінно. Все, пішов звідси геть!
Вигнавши чоловіка, Ірина не знала чим себе зайняти. Вона давно не працювала. Або точніше — вона всього працювала років зо два. Ще до шлюбу із Олегом. Нині мала свої проекти. Але це так дрібниця. Основний дохід у сім’ї був від чоловіка.
Тому треба було подумати над збільшенням свого прибутку. Брати гроші у батька…
Роздуми перервав дзвінок. Номер був невідомий, і другого дня Ірина б не відповіла. Але сьогодні все було не як завжди
– Алло?
– Ірина?
– Так. Хто це?
– Я майбутня дружина вашого чоловіка
Ірина швидко сіла. Вона була готова до такого дзвінка. Але ..
– Що бажаєте?
– Я просто нагадаю тобі, що після розлучення я переїду до Олега. І постараюся не затягувати цей процес.
Ірина вже заспокоїлася та дихала рівно. Ця гра може бути смішною:
– І куди ж ти збираєшся приїхати?
– Як куди? До квартири! Ти мене за дурненьку тримаєш? Починай збирати речі.
– Вау. Що за темперамент! Так, такі йому подобаються. Може, зараз приїдеш.
– Олег сказав, що не хоче тобі шкодити. Тому він наполіг на тому, щоб ви роз’їхалися не одразу. Щоб ти могла знайти житло. Але коли я приїду, наведу порядок!
– У тебе самої житло є?
– Є, не хвилюйся.
– То це тобі треба переживати. Ти документи на цю квартиру бачила? На його машину? На його дачу?
– Я знаю, що це все його. Так що твої хитрощі марні!
Ірина засміялася. Та так щиро, що сама собі здивувалася. А що коли вона рада розлученню? По-справжньому рада?
Коли сміх вичерпався, вона відповіла:
– Поки залишу тебе в солодкому полоні незнанні, люба. Нехай тобі твій майбутній чоловік розповість усе.
Олег подзвонив майже одразу.
– Ну, що ти мене ганьбиш? Могла не так одразу сказати. М’якше.
– Ага. Мені ще комедію у трьох частинах розігрувати, може? Скажи їй усю правду. І про те, що чистий як сокіл. І про те, що винен моєму батькові. Якщо дізнається не від тебе, вона ж тебе пошле. А так є шанс, що пробачить. І навіть прийме такого мачо. Завтра, щоб і духу твого тут не було. Поки що, магнате!
Ірина все одно сильно здивувалася, дізнавшись, що Олега не вигнала “жінка його мрії”.
Але ось колишній свекор своє слово, дане ще на весіллі, дотримав.
Олег втратив посаду через три дні, як батькові стало відомо про розлучення.
Загалом колишній чоловік розпочав справді нове життя. Без хлібної посади та з боргом у пару мільйонів. Але зате зі справжнім коханням.