Дочка обожнює чоловіка, забувши про дитину. Як їй пояснити, що це є ненормально?

– Як там Аня? Чи приведеш до мене сьогодні?

Затамувавши подих, жінка слухала в слухавці тишу і чекала на відповідь. Аби тільки «так», тоді внучка нормально поїсть хоча б у вихідні дні. Жінка у мріях вже сходила з дитиною до дитячого кафе, відвідала батутний цирк і купила кілька пар колготок замість старих, шитих-перешитих.

– Добре, відправлю. Ми з Сашком тоді на рибалку з’їздимо, я сама хотіла попросити її подивитися.

– Вона кашляє, ти ж її до лікаря водила?

– Так, виписали знову купу ліків, де тільки грошей взяти? Купи, будь ласка, бо ми все витратили. Сашкові ж на рибалку треба купити підгодовування, ще щось. Не до ліків, коротше.

Коментувати ситуацію не було сенсу. Коли Жанна зустріла Сашка, для неї зупинився весь світ і зосередився у ньому. Ніколи до цього Наталя не бачила, щоби так можна було любити людину. Тепер вона зрозуміла, що обряд «ноги мити та воду пити» придуманий недарма. Їй іноді здавалося, що дочка тепер існує лише для одного — служіння своєму чоловікові.

Як вона сподівалася, що її вагітність змінить. Але народження доньки нічого не змінило у житті молодої сім’ї. Жанна любила дочку, дбала, але у її життєвій системі координат перше місце все одно займав чоловік.

Наталка навіть перестала ходити в гості до них, тому що в крихітній квартирці все було призначене для однієї людини. Мінімум дитячих речей та іграшок, фотографії тільки дочки та зятя, зате велика кількість пристосувань для риболовлі. Жінка розумом розуміла, що це витратне хобі, враховуючи оренду квартири, маленьку дитину і непрацюючу дружину. Але донька ходила в штопаних речах, а чоловік ні в чому не відмовляв.

Якось вони міркували про певну ситуацію, свого роду психологічну перевірку. Мовляв, якби, не дай боже, у хаті сталася пожежа, то кого Жанна рятувала першого — чоловіка чи дочку. У Наталі мурашки пішли по спині, адже дочка холоднокровно міркувала про те, що чоловік у неї один, а діти, ну, нового народить. Після цього жінка твердо зрозуміла, що свою дочку вона зможе зрозуміти.

Все найкраще Сашкові, все смачне Сашкові, а вона і донька потім. Коли Сашко запропонував Жанні не працювати, та з радістю погодилася, осівши вдома. Та гаразд, якби в сім’ї вистачало грошей. Але ні, їх катастрофічно не було. Наталці боляче було дивитися, як харчується її онука, як її «вбирають» у дитячий садок. І поступово фінансові турботи про Ганну лягли на її плечі.

Звісно, ​​Наталя знала, що таке кохання. Вона теж любила свого чоловіка, котрий, на жаль, загинув молодим. І досі зі смутком та ніжністю згадувала, як вони були щасливі разом. Але після смерті вона мала кілька романів, вона завжди займалася донькою. Іноді вона думала, що, можливо, відсутність батька спровокувала таку ненормальну любов дочки до чоловіка.

Якось вона спробувала навчити доньку, довго читала моралі про нестачу грошей, ненормальність кохання і отримала жорстку відсіч:

— Мамо, не смій влазити у наше життя. У мене один чоловік, якого я люблю і шаную. Його слово – закон і моє ставлення до нього незмінне. Сказав, щоб я не працювала, не буду. І не тобі вирішувати, чи вистачає нам грошей чи ні.

Жінка від злості рипнула зубами. Звідки в промові її смішної дочки взялися такі слова? З Жанною стало нестерпно розмовляти, вона стала як зомбі, яка беззаперечно виконує будь-які укази Сашка. Ні друзів, ні подруг та й до мами в гості раз на тиждень за погодженням. Одного разу вона спробувала висловитись зятю, але він так на неї зиркнув чорними очима, що в неї слова просто застрягли в горлі.

Вона розуміла, що це ненормально, але нічого вдіяти не могла. Навіть на роботі, обговорюючи з приятельками сімейне життя доньки, все зробили висновок, що справа нечиста. Світлана, з якою вони працювали все життя, і яка знала Жанну, як свою дочку, навіть запропонувала сходити до бабці чи ворожки, припустивши, що її приворожили.

Тепер вона просто частіше забирала внучку до себе додому, намагаючись компенсувати нелюбов батьків. А останнім часом помічала, що дочка і рада віддати їй онучку. Іноді, правда, коли зятю здавалося, що теща недостатньо ласкаво зустріла їх у гостях, її могли «покарати», не давши на кілька тижнів Аню. Але як достукатися до дочки, у якої просто завіса на очах? Їй не потрібна дочка, не потрібна мати, тільки чоловік і все.