Побачила у чоловіка те, що не мала бачити
Ми одружені 22 роки. За цей час неабияк набридли один одному. Часто мешкали по різних квартирах, потім знову разом. Пов’язано це було з тим, що у чоловіка немаж суворих правил. Мене це виводило , але подітися було нукуди: навколо такі самі. Не було сенсу “міняти х… на редьку”.
Приходжу одного разу додому, а він там сидить з маленьким хлопчиком років 8. Я мала здивуватися, але з урахуванням минулого, чекала такого “сюрпризу” ще давно. Щоправда, нехай ці сюрпризи, хоч би скільки їх там було, проживають на території його коханок. Там і зустрічатися треба.
Нема чого в мою квартиру, саме в ній ми живемо, своїх лівих дітей тягати! Ми маємо своїх!
Відразу побачивши такого видовища подумала, що це його навмисна провокація. Йому хочеться побачити мене розлюченою. Робити нерви — його друге хобі після відвідування злачних місць, де він і нагулював собі дітлахів, можливо.
Просто пройшла повз свою кімнату. Ніби нічого не помітила. Не збиралася доставляти йому радість своїм поганим настроєм та злістю.
Просиділа там цілий день до вечора за ноутбуком: у мене були невирішені питання по роботі, безліч недороблених завдань.
Увечері тільки-но вийшла на кухню щось приготувати поїсти. Заходжу, а він там сидить, що весь розтікається в посмішці. Ще якусь неприємність приготував?
Я вдала, що він для мене порожнє місце. З незворушним виглядом підійшла до холодильника, взяла продукти, почала готувати. Потім поставила одну порцію тільки собі і почала тихо її поглинати.
Він раптом розреготався. “І ти нічого не хочеш спитати?” – сказав він. Я відповіла, що ні, зрозуміло без зайвих слів. Попросила його завтра із речами на вихід. Йти йому куди: у своє житло. От хай там і розводить балаган.
Він, хихикаючи, продовжував: “Це я влаштувався в школу охоронцем працювати минулого місяця. Пацан цей там вчиться. Побачив його гуляючим вулицею, каже, що гроші і ключ втратив разом з гаманцем, їсти хочеться, батькам додзвонитися не може. Ось я його й привів… Потім уже батькові вдалося додзвонитися. А ти що думала, це моя якась дитина з боку? Ха-ха-ха…”