Я вигнала сестру чоловіка… Просто не витримала її поведінку

Ми з чоловіком одружені 10 років, є донька – 5 років. Нещодавно чоловік сказав, що до нас приїде пожити його молодша сестра Катя (її 22 роки, навчається в університеті). Я не зраділа, не люблю колись у домі сторонні люди живуть, хоч родичі, хоч друзі. Але й совість спочатку не дозволила мені суперечити чоловікові, і я підготувала для неї кімнату.

Благо у нас у квартирі 3 кімнати. В одній ми з чоловіком живемо, ще одна – дитяча та вітальня, в якій почала жити сестра чоловіка.

Катя приїхала пізно ввечері, речей у неї було дуже багато, начебто не на 3 місяці до нас приїхала жити, а назавжди. Привезла маленький холодильник, комод та багато непотрібних, на мій погляд, речей.

Першого дня ми дружно повечеряли і мило поговорили. Катя розповіла, як у неї відбуваються справи на навчанні, що відбувається нового. Потім пішли спати.

Оскільки наша кімната знаходиться за стіною у Каті, то чутність дуже хороша. Я не могла заснути до третьої ночі, бо Катя розмовляла телефоном зі своїм кавалером і дуже голосно сміялася.

З наступного тижня почався справжній жах. Катя виявилася нечупарою, або як там у молоді називається, любила “творчий безлад”. Але я не звикла до такого, вдома у мене завжди чисто, речі лежать на своїх місцях, а тут…

По-перше, Катя не заправляла ліжко взагалі. Навіть ковдрою не могла застелити ліжко. А оскільки вона жила у вітальні, то доводилося всім бачити цей бардак.

По-друге, скрізь були розкидані речі у кімнаті.

По-третє, я заборонила курити в будинку, а Катя ночами диміла у вікно, я це відразу зрозуміла, оскільки запах повністю не вивітрювався до ранку.

Такої нетактовності я не очікувала. Спочатку терпіла, намагалася поговорити з сестрою чоловіка про ці речі, а потім моє терпіння вже почало закінчуватися.

Сестра чоловіка ображалася і нічого не говорила у відповідь на мої зауваження, а скаржилася моєму чоловікові, який говорив бути пом’якшою з нею. Я звичайно все розумію, що у батьків чоловіка проблеми з фінансами та дівчинці ніде жити, але і я не мушу страждати від цього. Якось можна ж домовлятися, обговорювати проблеми, а тут людина не йде на контакт. Я все розумію, але це моя квартира, і тут мої правила. Я теж не хочу, щоб у моїй квартирі творився хаос смердючий, перепрошую за вираз.

Мій чоловік часто їздить у відрядження і мені доводиться воювати з сестрою самій. Одного разу вночі вона привела з клубу якогось хлопця і вони 3 години “мило розмовляли”. Я вийшла і вигнала хлопця, Катя пішла разом із ним та поскаржилася чоловікові, що я вигнала її вночі.

Через Катю наші стосунки з чоловіком стали огидними. Дійшло до того, що ми вирішили розлучатися, бо лаємося вже два місяці щодня. Я постійно на нервах, мені не допомагають жодні заспокійливі. Чоловіка дуже люблю і не хочу втрачати, але як вирішити це питання – не знаю.

Я вже кілька разів хотіла звернутися до батьків чоловіка і наскаржитися на їхню дочку, але знаю, що мама у чоловіка хворіє сильно і вкотре мені не хочеться її засмучувати та турбувати. Батько багато випиває і йому достеменно нецікаво, що відбувається із сином та дочкою.

Нещодавно я вирішила заспокоїтись і приготувала святкову вечерю. Чоловік прийшов з роботи раніше, був у гарному настрої. Ми сіли вечеряти, та Катя не підійшла до столу. Вона лежала у своїй кімнаті та стогнала від болю. Виявилося, що не кілька днів болить живіт.

Я нічого про це не знала, дівчинка мені не говорить нічого, завжди мовчазна і розмовляє лише з моїм чоловіком. Довелося викликати швидку та Катю відвезли на обстеження. У цей день я знову почула багато неприємних слів, яка зла, погана і таке інше. Чоловік обурювався, чому я так сильно не люблю його сестру, хоча все точно і навпаки – вона не любила мене.

Історія з хворобою Каті закінчилася благополучно, але несподівано – вона завагітніла. Чоловік був у розпачі, а я подала на розлучення, бо неможливо більше терпіти приниження на свою адресу і поїхала до мами.