Свекруха просить віддати наші накопичення молодшому синові. Боюся, вона “дотисне” чоловіка і доб’ється свого
Мій чоловік – найстарший із трьох братів. Ми з ним одружилися того ж року, коли одружився один із його братів (молодший). Дружина молодшого брата працює в авіакомпанії, тому переліт у них пільговий. Вони 2-3 рази на рік літають у різні країни та міста, постійно розважаються та добре проводять своє дозвілля: ходять до театрів, кіно, вечеряють у ресторанах.
Ми живемо у квартирі чоловіка, яку він придбав сам до шлюбу зі мною, виплачував за неї протягом 10 років. Звичка економити і багато в чому відмовляти в чоловіка залишилася, і я його в цьому підтримала. Подарунки ми один одному не даруємо, відпочивати їздили двічі за весь час. У нас маленька дитина.
Середній брат живе у дружини. А молодший, який одружився з нами в один рік, живе у квартирі, яка належить родичам свекрухи. Живуть там вони вже п’ять років. Зараз, коли родичам знадобилася квартира, а цьому братові нема куди з’їжджати, свекруха вирішила, що старший син (мій чоловік) зобов’язаний їм допомогти: дати гроші на перший внесок або пустити їх до нас. У чоловіка добре пішли справи на роботі, його заробіток став більшим, і тут же знайшлися нахлібники.
Свекруха шукає варіанти, як влаштувати молодшого. Боюся, що вона “дотисне” чоловіка і доб’ється свого. Він і так все життя допомагає братові. Виправдовує це тим, що той молодий, йому всього хочеться. Але всьому ж має бути переділ. Я також молода, ровесники з його братом. У мого чоловіка не було нічого з того, що було наймолодшого: ні відпусток, ні надмірностей, все йшло на досягнення мети.
Тепер переживаю, якщо ми купимо ще одну квартиру, то цю чоловік віддасть їм, якщо піде на поводу у матері. Ми їх потім не виженемо, якщо вони ще й дитину народять, то міцно вчепляться. А якщо дамо гроші, то самі не зможемо купити квартиру. Як захистити чоловіка від їхнього тиску?
Чому він зобов’язаний взяти на себе функції батька, адже він такий самий син. Злюсь на всю цю ситуацію, але не хотілося б руйнувати родину. Ще такий варіант можливий, що чоловік може допомогти фінансово братові нишком і все, я нічого не впізнаю.
Свекруха любить постійно повторювати, що треба допомагати одне одному. Допомагати – це “тягнути” їх усіх буде найсовісніший син, і це мій чоловік. А цей його брат жодного разу не зробив нормального подарунка нашій дитині, всяку дурницю дарує дешеву. Звичайно, він має право нічого не дарувати взагалі, але й мій чоловік має право жити своїм життям.
Свого часу свекруха кинула першу немовля (чоловіка) на бабусю і пішла вчитися. Ось він і не отримав того самого батьківського кохання. Досі як маленький просить погладити його та похвалити. Батько чоловіка ніколи не хвалив, мати мало не била. Чоловік виховувався бабусею.
З одного боку, мені його шкода, він упевнений, що має ідеальну батьківську сім’ю. А з іншого – він недалекий, бо не бачить, як насправді. Дитинство минуло, брат — це відповідальність батьків. Чоловік вважає, що йому дістанеться у результаті вся спадщина, тому що він допомагає абсолютно всім: і батькам, і братам. Ох, як йому важко доведеться колись зрозуміти реальність.
Зараз він допомагає робити ремонт у будинку батьків, щоліта там працює і думає, що за ці заслуги будинок буде його. Але я дуже маю сумнів. Можна обіцяти, щоб він це робив, а потім сказати, що в нього і так достатньо.
Я чоловікові все це пояснюю, але почуття не залишає, що він сам давно вже вирішив. Грає у благородного сина та брата. Думає, що роги може тільки жінка наставити, наївний. Роги — це не тільки фізична зрада, це будь-яка зрада близької людини. Адже мама теж жінка, та ще штучка. Але це ж мама… Вже зрозуміла, що я сильно потрапила, сім’я під питанням. Колись думки про звільнення стануть діями.